У статті пропонується нова ретроспектива вивчення теорії господарського кругообігу від Ф. Кене (1758) до П. Сраффи (1960). Вона пов’язана з органічним включенням в цю традицію російсько-української дореволюційної спадщини, яка була реалізована в працях М.І. Туган-Барановського, В.К. Дмитрієва, М.М. Шапошнікова, В.І. Борткевича, Г.А. Харазова, Є.Є. Слуцького, О.Д. Білімович. Завдяки такому уявленню про теоріюї кругообігу як тематичної традиції, яка безперервно розвивається, стає можливою формулювання нової політико-економічної схеми кругообігу економіки.
Ключові слова: теорія господарського кругообігу; російсько-українська економічна думка; Ф. Кене; П. Сраффа; В.К. Дмитрієв; Г.А. Харазов; Е.Е. Слуцький; А.Д. Білімович.