В даний час світ стикається з дилемою екологічна економіка чи економна(ічна) екологія. Дослідники навиробляти сотні обстежень по цій темі. Однак аналіз останніх найбільш цитованих публікацій ще більш підсилює різноманітність результатів. Так, для деяких держав екологічна крива Кузнеця має місце, для інших ні. Те ж саме можна сказати і про різні роки для однієї і тієї ж країни. Це провокує необхідність вироблення нового груповогу аналізу виявлення тенденцій і взаємозв’язку між економічними та екологічними факторами. Найгнучкіший і найбільш відзеркалюючий фактор екологічної стійкості є обсяг викидів CO2. В цій статті ми втикористали економетричний аналіз для визначення економічного впливу на цей показник на глобальному рівні і в спектрах груп держав залежно від їхнього доходу. Гіпотеза про існування екологічного кривої Кузнеця для аналізованих даних була відхилена. Реальний ВВП на душу населення як впливова змінна на вплив викидів вуглекислого газу може розглядатися тільки на глобальному рівні. Вплив відкритості економіки є слабким. Було відхилено також припущення, що для розвинених країн є зворотна залежність між забрудненням навколишнього середовища та економічною відкритістю. Індикатор “споживання енергії на душу населення” впливає на викиди парникових газів лише в країнах з високим рівнем доходу. Причому слід зазначити, що чим більше розвинена країна, тим більш еластичним є цей вплив. Ці результати мають потенціал використання для регулювання екологічної політики і стратегії клімату. Ключові слова. Екологічна економіка, економетричне моделювання, навколишнє середовище, дохід, викиди CO2.

DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/174-9/14

References

1. Bartz S. (2004) Economic Growth and the Environment: Theory and Facts. Department of Economics, University of Miami, pp. 1-34. http://dx.doi.org/10.1016/j.reseneeco.2007.06.001
2. Carson R. T. (2010) The Environmental Kuznets Curve: Seeking Empirical Regularity and Theoretical Structure. Review of Environmental Economics and Policy, Vol. 4, Issue 1(winter), pp. 3–23. doi:10.1093/reep/rep021
3. Halicioglu F. (2008) An econometric study of CO2 emissions, energy consumption, income and foreign trade in Turkey. MPRA Paper, Access mode: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/11457/ http://dx.doi.org/10.1016/j.enpol.2008.11.012
4. Hossain S. (2012) An Econometric Analysis for CO2 Emissions, Energy Consumption, Economic Growth, Foreign Trade and Urbanization of Japan. Low Carbon Economy, 3, pp. 92-105 http://dx.doi.org/10.4236/lce.2012.323013
5. Hryhorkiv V. (2009) Dynamichni modeli optymal”noyi struktury vyrobnyctva v ekolohichno zbalansovanij ekonomici. http://arr.chnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/709
6. Kharlamova, G., Nesterenko, V. (2014) Environmental Safety And Economic Development Of Ukraine: Impact Assessment. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics., 155, pp. 19-26 http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/155-2/4
7. Kharlamova G. (2007) Modeling the Best Use of Investments for Minimizing Risks of Multiple Stressors on the Environment. Multiple Stressors: A Challenge for the Future. Edited by C. Mothersill, I. Mosse and C. Seymour, The Netherlands: Springer, Chapter 33, pp. 441-448 http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4020-6335-0_33
8. Konchak W., Pascual U. (2006) Converging economic paradigms for a constructive environmental policy discourse. Environmental science & policy, 9, pp. 10-21. http://dx.doi.org/10.1016/j.envsci.2005.08.004
9. Leont’ev V., Ford D. (1972) Mezhotraslevoj analiz vlijanija struktury jekonomiki na okruzhajushhuju sredu. Jekonomika i matematicheskie metody, 3, pp. 370-400.
10. Levinson A. (2004) Unmasking the pollution haven effect, NBER Working Paper. Access mode: http://www.nber.org/papers/w10629. http://dx.doi.org/10.3386/w10629
11. Mikrjukova M. J. (2004) Institucional’nye problemy jekologizacii razvitija mezojekonommicheskoj sistemy. Jekonomika prirodopol’zovanija, UJekS, 4(24). Available at: http://www.uecs.ru/ekonomika-prirodopolzovaniyz/item/225-2011-03-24-11-50-39
12. Omay R. (2013) The Relationship between Environment and Income: Regression Spline Approach. International Journal of Energy Economics and Policy, Vol. 3, pp. 52-61.
13. Tamazian A. et al. (2009) Does higher economic and financial development lead to environmental degradation: Evidence from BRIC countries. Energy Policy, 37, pp. 246-253 http://dx.doi.org/10.1016/j.enpol.2008.08.025
14. World development indicators (WDI). World DataBank. Access mode: http://databank.worldbank.org/ddp/home.do.