Ця стаття дає відповіді на наступні важливі питання: “що таке стійкість сільськогосподарських підприємств” як індивідуальних, так і сімейних ферм, агро-фірм різного типу, агро-кооперативів і т.д., “які механізми і способи контролю системи фермерського господарства”, “як оцінити рівень стійкості підприємства в сільському господарстві і ефективності управління”. По-перше, еволюція “концепції” стійкості сільського господарства обговорена і більш адекватно визначено яка здатність конкретного підприємства для підтримки своїх управлінських, економічних, соціальних і екологічних функцій в довгостроковій перспективі. По­друге, інституційні, ринкові, приватні, громадські та гібридні механізми і способи управління стійкістю розглянуті. По-третє, запропоновані специфічні для умов Східно-європейського сільського господарства основи для оцінки рівня стійкості підприємства і ефективності його управління. Кінцева мета полягає в тому, щоб допомогти керівництву сільгосппідприємств у формуванні стратегії, а також вдосконаленні державної політики та форм державного втручання в аграрному секторі.

Ключові слова: фермерське господарство, стійкість, управління, оцінка, управлінські, економічні, соціальні, екологічні аспекти.

Надійшла до редколегії 08.01.2016

DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/179-2/1

References

1. & Tellarini V. (2000). Farm sustainability evaluation: methodology and practice, Agriculture, Ecosystems & Environment. Vol. 77 (1-2), 43-52.
2. Bachev, H. (2004). Efficiency of Agrarian Organizations, Farm Management and Rural Planning. 5, 135-150.
3. Bachev H. (2005). Assessment of Sustainability of Bulgarian Farms, proceedings, Xlth Congress of the European Association of Agricultural Economists, Copenhagen: EAAE.
4. Bachev H. (2009): Mechanisms of Governance of Sustainable Development, Journal of Applied Economic Science. 4(2), 169-184.
5. Bachev H. (2010). Governance of Agrarian Sustainability. New York: Nova Science Publishers.
6. Bachev H. (2013): New Institutional Economics Framework for Assessing and Improving Agrarian Organizations, Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 9 (150), 5-17. http://dx.doi.org/10.17721/1728- 2667.2013/150-9/1
7. Bachev H. (2016). A Framework for Assessing Sustainability of Farming Enterprises, Journal of Applied Economic Science, 11(2).
8. Bachev H. &.Nanseki T. (2008). Environmental Management in Bulgarian Agriculture – Risks, Modes, Major Chal­lenges, Journal of the Faculty of Agriculture of Kyushu University. 53(1), 363-373.
9. Bachev H. & A.Peeters (2005). Framework for Assessing Sustainability of Farms, Farm Management and Rural Planning. 6, 221-239.
10. Barrett C. (1996). Fairness, stewardship and sustainable development, Ecological Economics. 19 (1), 11-17.
11. Bastianoni S, Marchettini N., Panzieri M. &Tiezzi E. (2001). Sustainability assessment of a farm in the Chianti area (Italy), Journal of Cleaner Production. 9 (4), 365-373.
12. Berge, E. & Stenseth, N. (1998). Law and the Governance of Renewable Resources. Studies from Northern Europe and Africa, Oakland: ICS Press.
13. Beerbaum S. (2004). Agricultural soil protection in Germany – social requirements and legal provisions, ZUCKERINDUSTRIE. 129 ( 9), 636-638.
14. Brklacich M., Bryant C. & Smith B. (1991). Review and appraisal of concept of sustainable food production sys­tems, Environmental Management. 15(1), 1-14.
15. Coase, R. (1960). The Problem of Social Costs, Journal of Law and Economics. 3, 1-44.
16. Daily, G., Soderqvist, T., Aniyar, S., Arrow, K., Dasgupta, P., Ehrlich, P., Folke, C, Jansson, A., Jansson, B., Kaut- sky, N., Levin, S., Lubchenco J., Maler K., Simpson D., Starrett D., Tilman D. & Walker B. (2000). The value of nature and the nature of value. 289, 395-396.
17. De Molina M. (2013). Agroecology and Politics. How To Get Sustainability? About the Necessity for a Political Agroecology, Agroecology and Sustainable Food Systems. 37 (1), 45-59.
18. EC (2001). A Framework for Indicators for the Economic and Social Dimensions of Sustainable Agriculture and Rural Development, European Commission.
19. Edwards C, Lal R.,Madden P., Miller R. & House G. (1990). Sustainable Agricultural Systems, Soil and Water Conservation Society,
20. Epp R. (2013). The Agrarian Vision: Sustainability and Environmental Ethics, Journal of Agricultural & Environ­mental Ethics. 26 (3), 739-741.
21. Farah, A. &. Gomez-Ramos A. (2014). Competitiveness vs. Sustainability: An Assessment of Profitability as a Component of an Approach on “Sustainable Competitiveness” in Extensive Farming Systems of Central Spain, Sustainabil­ity. 6 (11), 8029-8055.
22. FAO (2013). Sustainability Assessment of Food and Agriculture systems indicators. Rome: FAO.
23. Fuentes M. (2004). Farms Management Indicators Related to the Policy Dimension in the European Union, OECD Expert Meeting on Farm Management Indicators and the Environment, 8-12 March 2004, New Zealand.
24. Hani F., Pinter L. & Herren H. (2006). Sustainable Agriculture. From Common Principles to Common Practice, Proceedings of the first Symposium of the International Forum on Assessing Sustainability in Agriculture (INFASA), March 16, 2006, Bern, Switzerland.
25. Hagedorn, K. (2002). Environmental Cooperation and Institutional Change. Cheltenham: Edward Edgar.
26. Hansen J. (1996). Is Agricultural Sustainability a Useful Concept, Agricultural Systems. 50, 117-143.
27. Hayati D. Z. Ranjbar, & E. Karami (2010). Measuring Agricultural Sustainability, in E. Lichtfouse (ed.), Biodiversity, Biofuels, Agroforestry and Conservation Agriculture, Sustainable Agriculture Reviews 5, Springer Science, 73-100.
28. Garcia-Brenes M. (2012): Incidence of the European Union’s Agricultural Policy on the Sustainability of Olive Culti­vation in Andalusia, Spain, CUADERNOS DE DESARROLLO RURAL, 9 (68), 87-103.
29. Kremen C.; Iles &Bacon C. (2012). Diversified Farming Systems: An Agroecological, Systems-based Alternative to Modern Industrial Agriculture, Ecology and Society. Vol. 17 (4), 44.
30. Lewandowski I., Hardtlein M. & Kaltschmitt M. (1999). Sustainable crop production: definition and methodological approach for assessing and implementing sustainability. Crop science 39:184-193.
31. Lowrance R., Hendrix P. & Odum (1986). A hierarchical approach to sustainable agriculture, American Journal of Alternative Agriculture. Vol. 1 (4), 169 – 173.
32. Lopez-Ridauira , Masera O. & Astier M. (2002). Evaluating the sustainability of complex socio-environmental systems. The MESMIS framework. Ecological indicators, 2, 135-148.
33. Mirovitskaya N. &.Ascher W. (2001). Guide to Sustainable Development and Environmental Policy, London: Duke University Press.
34. North D. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance, Cambridge: Cambridge University Press.
35. OECD(2001). Environmental indicators for agriculture. Volume 3: Methods and Results. OECD, Paris.
36. Ostrom, E. (1990). Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. Cambridge Univer­sity Press.
37. Raman, S. (2006). Agricultural Sustainability. Principles, Processes and Prospect. New York: The Haworth Press Inc.
38. Rigby D., Woodhouse P., Young T. & Burton M. (2001). Constructing a farm level indicator of sustainable agricul­tural practice, Ecological Economics, 39 (3), 463-478.
39. Sauvenier X., J. Valekx, N. Van Cauwenbergh, E. Wauters, H.Bachev. K.Biala, C. Bielders, V. Brouckaert, V. Gar- cia-Cidad, S. Goyens, M.Hermy, E. Mathijs, B.Muys, M.Vanclooster. & A.Peeters (2005). Framework for Assessing Sus­tainability Levels in Belgium Agricultural Systems – SAFE. Brussels: Belgium Science Policy.
40. UN (1992). Report of the United Nations Conference on Environment and Development, 3-14 June 1992, Rio de Janeiro: United
41. UN (2015). Paris Climate Change Conference, November-December.
42. VanLoon , Patil S., & Hugar, L. (2005). Agricultural Sustainability: Strategies for Assessment. London: SAGE Publications.
43. Williamson, O. (1996). The Mechanisms of Governance. New York: Oxford University Press.