Кореляція у формі проміжної змінної між рентабельністю, ліквідністю, кредитним плечем, корпоративним управлінням та тяжким фінансовим станом або шахрайством із фінансовими звітами | Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка.

Автори: А. Н. Аді, Університет Бравіаж, Маланг, Індонезія
З. Баридван, Університет Бравіаж, Маланг, Індонезія
Е. Мардиаті, Університет Бравіаж, Маланг, Індонезія

Анотація: Фінансова звітність може відображати ефективність управління компанією, якщо працівникам довіряють. Будь-яка державна компанія зобов’язана виставляти у вільному доступі свій щорічний фінансовий звіт. Було розглянуто як проміжну змінну взаємозв’я- зок між рентабельністю, ліквідністю, кредитним плечем і корпоративним управлінням щодо шахрайства у фінансових звітах і фінан- совим лих. Ґрунтуючись на даних Асоціації сертифікованих експертів із питань шахрайства (ACFE) 2016, фальсифікація фінансовою звітністю постійно зростала, починаючи із 2012–2016 років. Це означає, що у безлічі компаній була мотивація до шахрайських дій із фінансовою звітністю. У цьому дослідженні у фінансовій кризі розглядалися проміжні змінні стосовно факту фінансового шахрайства. Кількісні оцінки проводилися на основі використання теорії шахрайства з діамантами. Дане дослідження підтвердило наявність взає- мозв’язку між фінансовими труднощами з величиною рентабельності, кредитним плечем, кількістю акціонерів понад 3 % і директора- том. Дослідження показало, що чим вище прибутковість компанії, тим менший ризик фінансових труднощів. Спираючись на дослі- дженні, можна дійти висновку, що компанії з фінансовими труднощами схильні фальсифікувати фінансову звітність.

Ключові слова: шахрайство у фінансовій звітності; рентабельність; ліквідність; кредитне плече

Received: 31/08/2017

1st Revision: 30/09/2018

Accepted: 02/10/2018

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/9

References

1. Aghghaleh, S.F., Iskandar, T.M., & Mohamed, Z. M., 2014. Fraud Risk Factors of Fraud Triangle and theLikelihood of Fraud Occurrence: Evidence from Malaysia. Information Management and BusinessReview, vol. 6, no. 1, pp. 1–7.

2. Ainul, W., Wan, A., Razali, M., & Arshad, R., 2014. Disclosure of corporate governance structure andthe likelihood of fraudulent financial reporting. Procedia – Social and Behavioral Sciences, vol. 145, pp. 243–253. http://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.06.032 https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.06.032

3. Amendola, A, Maria L.R., Luca S., 2014. An analysis of the determinants of financial distress in Italy: Acompeting risks approach. International Review of Economics and Finance, doi:10.1016/j.iref.2014.10.012. https://doi.org/10.1016/j.iref.2014.10.012

4. Amirya, M., & Atmini, S., 2008. Determinan Tingkat Hutang Serta Hubungan Tingkat Hutang TerhadapNilai Perusahaan: Perspektif Pecking Order Theory. Jurnal Akuntansi Dan Keuangan Indonesia, vol. 5, no. 2, pp. 227–244. https://doi.org/10.21002/jaki.2008.11

5. Andreas, Tanjung, A.R., & Sentosa, H., 2009. Pengaruh Financial Distress Dan Corporate GovernanceTerhadap Rekayasa Laporan Keuangan. Economic Journal, vol. 17, no. 2, pp. 38–50.

6. Association of Certified Fraud Examiner. 2016. Report to The Nations On Occupational Fraud andAbuse. ACFE. Retrieved January 3, 2016, retrieved from www.acfe.com.

7. Bhama V, Jain P.K, Yadav, 2015. Does firms’ pecking order vary during large deficits and surpluses? An empirical research on emerging economies. Procedia Economics and Finance 30, pp. 155 – 163. doi: 10.1016/S2212-5671(15)01279-4. https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)01279-4

8. Beneish, M.D., Charles M.C. Lee, D. Craig Nichols, 2012. Fraud Detection and Expected Returns. http://ssrn.com/abstract=1998387.

9. Bisogno M. and De Luca R., 2015. Financial Distress and Earnings Manipulation: Evidence from ItalianSMEs. Journal of Accounting and Finance, ISSN: 2249-3964 & E-ISSN: 2249-3972, Vol. 4, Issue. 1, pp. 042-051.

10. Dalnial, H., Kamaluddin, A., Sanusi, Z.M. and Khairuddin, K.S., 2014. Accountability in financialreporting: detecting fraudulent firms. Journal of Advanced Management Science, vol. 2, no. 1.doi:10.1016/j.sbspro.2014.06.011. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.06.011

11. Eisenhardt, K.M., 1989. Agency theory: An assessment and review. Academy of management review, vol. 14, no. 1, 57-74. https://doi.org/10.5465/amr.1989.4279003

12. Farida, K., Sri R, Akhmad N.H., 2015. The Determinant of Financial Distress on Indonesian FamilyFirms. Procedia – Social and Behavioral Sciences, vol. 219, pp. 440 – 447.

13. Febrina, P., 2010. Penyebab, dampak, dan prediksi dari financial distress serta solusi untukmengatasi financial distress. Jurnal Akuntansi Kontemporer, vol. 2 no. 2,pp. 191-205.

14. Government regulations No.24 of 98 about Information annual financial company.

15. Gruszczynski Marek, 2004. Financial distress of companies in Poland. International Advances inEconomic Research, vol. 10, no. 4.

16. Hanafi, Mamduh M., and Halim, A., 2005. Analisis Laporan Keuangan, 2th ed, Yogyakarta: STIE YKPN.

17. Hapsari, E.I., 2012. Kekuatan Rasio Keuangan Dalam Memprediksi Kondisi Financial DistressPerusahaan Manufaktur Di BEI. Jurnal Dinamika Manajemen, vol. 3, no. 2, pp. 101–109.

18. Harahap, L., & Wardhani, R., 2012. Analisis Komprehensif Pengaruh Family Ownership, MasalahKeagenan, Kebijakan Hutang, Corporate Governance dan Opportunity Growth TerhadapNilaiPerusahaan.

19. Ilman, M., Zakaria, A., & Nindito, M., 2011. The Influences Of Micro And Macro Variables TowardFinancial Distress Condition On Manufacture Companies Listed In Indonesia Stock Exchange In 2009. International Conference on Humanities and Social Sciences, vol. 3, pp. 1–12.

20. Jensen, M.C., & Meckling, W.H., 1976. Theory of the firm: Managerial behavior, agency costs andownership structure. Journal of financial economics, vo. 3, no. 4, pp. 305-360. https://doi.org/10.1016/0304-405X(76)90026-X

21. Kanapickiene, R., & Grundiene, Z., 2015. The Model of Fraud Detection in Financial Statements byMeans of Financial Ratios. Procedia – Social and Behavioral Sciences, vol. 213, pp. 321–327. Retrievedfrom http://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.11.545 https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.11.545

22. Law, P., 2011. Corporate governance and no fraud occurrence in organizations. Managerial AuditingJournal, vol. 26, no. 6, pp. 501–518. Retrieved from http://doi.org/10.1108/02686901111142558. https://doi.org/10.1108/02686901111142558

23. Lehmann, E., & Warning, S., 2004. Governance Structures, Multidimensional Efficiency and FirmProfitability. Journal of Management and Governance, vol. 8, pp. 279–304. https://doi.org/10.1007/s10997-004-1116-z

24. Li, H., Wang, Z., & Deng, X., 2008. Ownership, independent directors, agency costs and financialdistress: evidence from Chinese listed companies. Corporate Governance, vol. 8, no. 5, pp. 622–636. Retrieved from http://doi.org/10.1108/14720700810913287. https://doi.org/10.1108/14720700810913287

25. Manzaneque M, Alba Maria Priego, Elena Merino. (2015). Corporate governance effect on financialdistress likelihood: Evidence from Spain. Spanish Accounting Review. Retrieved fromhttp://dx.doi.org/10.1016/j.rcsar.2015.04.001. https://doi.org/10.1016/j.rcsar.2015.04.001

26. Mardiana, A., 2015. Effect Ownership, Accountant Public Office, and Financial Distress to the PublicCompany Financial Fraudulent Reporting in Indonesia. Journal of Economics and Behavioral Studies, vol. 7, no. 2, pp. 109–115.

27. Miglani S, Kamren A, Darren H., 2015. Voluntary corporate governance structure and financialdistress: Evidence from Australia. Journal of Contemporary Accounting & Economics vol. 11, pp.18–30. https://doi.org/10.1016/j.jcae.2014.12.005

28. Mine Ugurlu, Hakan Aksoy, 2006. “Prediction of corporate financial distress in an emerging market: the case of Turkey”, Cross Cultural Management: An International Journal, Vol. 13, no. 4, pp. 277–295 http://dx.doi.org/10.1108/13527600610713396. https://doi.org/10.1108/13527600610713396

29. Ngan, S.C., 2013. The impact of politically-connected executives in fraudulent financial reporting : Evidence based on the H. African Journal of Business Management, vol. 7, no. 18, pp. 1875–1884. Retrieved from http://doi.org/10.5897/AJBM12.530. https://doi.org/10.5897/AJBM12.530

30. Platt, H.D., & Platt, M.B., 2002. Predicting corporate financial distress: reflections on choice-basedsample bias. Journal of Economics and Finance, 26(2), 184-199. https://doi.org/10.1007/BF02755985

31. Robinson, T., Hennievan, G., Henry, E., Broihahn, M., 2009. International Financing StatementAnalysis. Canada: John Wiley & Sons, Inc., Hoboken, New Jersey.

32. S. Munawir, 2007. Analisis Laporan Keuangan, Edisi Empat. Yogyakarta: PT. Liberty.

33. Siregar, R.I., & Fauzie, S., 2012. Analisis Manfaat Rasio Keuangan Dalam Memprediksi FinancialDistress Pada Perbankan (2007-2012). Jurnal Ekonomi Dan Keuangan, vol. 2, no. 12, pp. 716–726.

34. Sjahrial D. (2014). Manajemen Keuangan Lanjutan. Mitra Wacana Gramedia.

35. Skousen, C.J., Smith, K.R., & Wright, C.J., 2009. Detecting and predicting financial statement fraud: the effectiveness of the fraud traingle and SAS No 99. Retrieved from http://ssrn.com/abstract=1295494.

36. Sofyaningsih, S., & Hardiningsih, P., 2011. Struktur Kepemilikan, Kebijakan Dividen, Kebijakan UtangDan Nilai Perusahaan. Dinamika Keuangan Dan Perbankan, vol. 3, no. 1, pp. 68–87.

37. Thomas Robinson, Hennievan Greuning, Elaine Henry, Michael Broihahn. 2009. InternationalFinancing Statement Analysis. Canada: John Wiley & Sons, Inc., Hoboken, New Jersey.

38. Ugurlu, M., & Aksoy, H., 2006. Prediction of corporate financial distress in an emerging market: thecase of Turkey. Cross Cultural Management: An International Journal, vol. 13 Issue. 4, pp. 277 – 295, retrieved from http://dx.doi.org/10.1108/13527600610713396. https://doi.org/10.1108/13527600610713396

39. Ujiyantho, M.A., & Pramuka, B. A., 2007. Mekanisme corporate governance, manajemen laba dankinerja keuangan. Simposium Nasional Akuntansi X, 10.

40. Venkada salam, S., 2016. Financial Distress Situation of Listed Malaysian Shipping Companies from2008 to 2014: Using Altman’s Z-EM Score. International Research Journal of Applied Finance, vol. 7, no. 5, pp. 53-63.

41. Waznah, A., Aima, N., & Mohd, Z., 2015. Earnings Management: An Analysis of OpportunisticBehaviour, Monitoring Mechanism and Financial Distress. Procedia Economics and Finance, vol. 28, (13-14 April), pp. 190–201. Retrieved from http://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)01100-4. https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)01100-4

42. Widarjo, W., & Setiawan, D., 2009. Pengaruh Rasio Keuangan Terhadap Kondisi Financial DistressPerusahaan Otomatif. Jurnal Bisnis Dan Akuntansi, vol. 11, no. 2, pp. 107–119.

43. Wardianto, K.B., 2013. Pengujian Pecking Order Theory Pada Non-Bank Financial Institution (NBFIs) Di Indonesia. Administration Journal, vol. 1, no. 1.

44. http://www.rmol.co/read/2018/02/05/325579/Kumpulkan-Bukti-Tambahan,-Jaksa-Geledah-Bank-Mandiri.

45. http://bisnis. liputan6.com/read/2277114/skandal-terungkap-ceo-toshiba-mundur

Завантажити

200-66-74
File size: 331 kB Downloads: 545