Гастрономічний туризм: можливості для урізноманітнення туристичних пропозицій в Сібіуському районі

Автори: В. Нікула, ORCID ID 0000-0002-3829-8880, доктор економічних наук, доцент, Університет імені Лучіана Блага, Сібіу, Румунія
С. Спану, ORCID ID 0000-0003-3050-953X, доктор географічних наук, Університет імені Лучіана Блага, Сібіу, Румунія
Г. Харламова, ORCID ID 0000-0003-3614-712X, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економічної кібернетики, Ки- ївський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація: Серед мотивів, за якими туристи вибирають місце для відпочинку, гастрономія набуває важливого значення, що вже привело до збільшення поставок місцевих якісних продуктів і більш інтенсивному зростанню ринку. Гастрономія стала одним із найдинамічніших сегментів на міжнародній туристичній арені. Гастрономічний туризм починає сприйматися як сам по собі новий туристичний продукт у зв’язку з тим, що в туристичній пропозиції місця відпочинку більше третини її вартості становлять продукти харчування. Це підтверджує важливість гастрономії в структурі відпочинку. Гастрономічний туризм набуває все більшого значення як мотивація у виборі майбутнього місця відпочинку. Доказом є недавнє дослідження (Euromonitor, 2018), згідно з яким їжа в ресторанах посідає друге місце серед улюблених видів активності для міжнародних спортсменів зі США і перше – для туристів з Північної Америки в їхніх поїздках для відпочинку в інші країни. Виходячи з цього, розроблено анкету, запропоновану в цілому 234 респондентам і випадковим відвідувачам туристичного ярмарку, що проходив у Бухаресті в листопаді 2017 року. Опитування мало на меті виявлення ролі риби і гастрономії в мотивації туристів, які відвідують Сібіу і прилеглі райони. Результати показали, що традиційна гастрономія завдяки мультикультур- ному аспекту займає друге або третє місце серед мотивів для відвідуванні Сібіу. Звичайно, це проявиться більш помітно за умови, якщо в 2019 р. Сібіу стане європейським гастрономічним регіоном.

Ключові слова: гастрономічний туризм, нематеріальне надбання, культура, сільський туризм, сталий розвиток

Received: 26/05/2018

1st Revision: 20/09/2018

Accepted: 10/11/2018

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/202-1/7

References

  1. Andersson, T.D., Lundberg, E., 2001, Commensurability and sustainability: Triple impact assessments of a tourism event. Tour. Manag. 37, pp. 99–109.
  2. Attanasi, G., Casoria, F., Centorrino, S., Urso, G., Cultural investment, local development and instantaneous social capital: A case study of a gathering festival in the South of J. Socio-Econ., 47, pp. 228–247, (2013).
  3. Bacellar, C., Motivation to Attend to a Cultural Event: Profiling Deauville Asian Film Festival Attendees; British Academy of Management: Cardiff, UK, (2012).
  4. Council Criteria. Suggested Performance Indicators for Destinations, (2013), https:// gstcouncil.org/en/gstc- criteria/sustainable-tourism-gstc-criteria.html (accessed on 22 October 2017).
  5. European Commission. The European Tourism Indicator System. Toolkit for Sustainable Destinations, (20130, http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/tourism/sustainable-tourism/indicators/documents_eu_toolkit_indicators (accessed on 2 November 2017).
  6. European Tourism Indicators System for Sustainable Destination Management. http://ec.europa.eu/growth/ sectors/tourism/ offer/sustainable/indicators (accessed on 2 August 2017).
  7. Glăvan , Touristic Romania, ProUniversitaria Publishing, Bucharest, pp.70-79, (2015).
  8. Johnson, J.D., Snepenger, D.J., Akis, S. Residents’ perceptions of tourism development. Ann. Tour. Res. 21, 629– 642, (1994).
  9. Kivela J., Crotts, J.C., Gastronomy tourism: A meaningful travel market segment, Journal of Culinary Science & Technology, 4 [2-3], pp. 39-55, (2000).
  10. Lee, S., Insun, C.A., Lee, T.J., Multicultural festivals: A niche tourism product in South Korea. Tour. Rev., 67, 34–41, (2012).
  11. Lim, , (Cultural strategies for revitalizing the city-A review and evaluation. Reg. Stud. 27, 589–595, (1993).
  12. Long Lucy, Culinary Tourism – a folkloristic perspective on eating and otherness, University Press of Kentucky,     149-182, (2004).
  13. Long Lucy, Culinary Tourism, Penrose Library, Southern Folklore, issue 55/3, 181-205, (1998).
  14. Mair, J., Jago, L., The development of a conceptual model of greening in the business events tourism sector. Sustain. Tour. 18, 77–94, (2010).
  15. Morariu Ileana, The ancestry’s voice, Salgo Publishing, Sibiu, 20-24, (2011).
  16. Office for National Statistics. Measuring Tourism Locally. Guidance Note Six: Event Analysis and Evaluation, 2011. Available online:   http://www.ons.gov.uk/ons/guide-method/method-quality/specific/economy/economic-value-of-tourism/measuring-tourism-locally/guidance-notes-1-6-v1–2011/measuring-tourism-locally–guidance-note-6–event-analysis-and- evaluation.pdf (accessed on 7 August 2017).
  17. Richards, (Ed.), Cultural Tourism: Global and Local Perspectives; Haworth: New York, NY, USA, (2007).

Завантажити