Оцінка управлінської стійкості болгарських сільських господарств

Автори: Х. Башев, д-р екон. наук, проф., ORCID 0000-0003-0555-7468, Інститут аграрної економіки, Софія, Болгарія; Г. Харламова, канд. екон. наук, доц., ORCID 0000-0003-3614-712, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна.

Анотація: Необхідність додавання “четвертого” стовпа управління в концепцію розуміння системи оцінки загальної стійкості сільського господарства стає все більш виправданою в академічній літературі і знаходить своє місце в урядових, міжнародних, приватних та інших організаціях. У Болгарії, як і в багатьох інших країнах, майже не існує всебічних оцінок стійкості управління сільським господарством і значення стійкості для загального аграрного розвитку. Стаття є спробою заповнити зазначену прогалину. Запропоновано цілісну структуру для розуміння й оцінки стійкості управління болгарським сільським господарством. Новий розроблений підхід “тестується” у широкомасштабному дослідженні для оцінки стійкості управління сільським господарством країни на національному, секторальному, регіональному, екосистемному і фермерському рівнях. Дослідження показало, що важливо включати відсутній “стовп” управління в оцінку комплексної стійкості сільського господарства і стійкості агросистем різних типів. Комплексна оцінка стійкості управління болгарським сільським господарствам на основі критеріїв і індикаторів показує, що загальна стійкість управління перебуває на “хорошому”, але дуже близькому до “задовільного”, рівні. Окрім того, існує значна диференціація на рівні Інтегрального управління стійкістю різних агросистеми країни. Окремі показники з найвищими і найнижчими значеннями стійкості визначають “критичні” фактори, які посилюють і стримують конкретну й цілісну стійкість управління оцінюваної агросистеми. Результати інтегральної оцінки стійкості аграрного сектора, що спираються на мікро- (фермерство) і макро- (статистичні) дані, демонструють певні розбіжності, які необхідно враховувати при аналізі та інтерпретації, у міру того, як удосконалюються показники, методи оцінки та джерела даних. З огляду на важливість цілісних оцінок такого роду для поліпшення стійкості сільського господарства в цілому і стійкості управління сільським господарством зокрема, слід підвищувати їхню точність і репрезентативність.

Ключові слова: стійкість управління, оцінка, сільське господарство, підсектори, агрорегіон, агроекосистеми, сільськогосподарські організації, Болгарія.

Recei ved: 01/08/ 2020
1st Revision: 08/08/2020
Accepted: 06/09/ 2020

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2020/211-4/1

Список використаних джерел

1. Altinay H. (2012): Global Governance Audit, Global Economy & Development, Working Paper 49, Brookings Institution, Washington, DC.
2. ASA (2019): More than Green, ASA, http://www.morethangreen.es/en/ideology/four-sustainabilities-cultural-economic-social-environmental-sustainability/#sthash.IjtNJlyH.dpbs
3. Bachev H. (2005): Assessment of Sustainability of Bulgarian Farms, proceedings, XIth Congress of the European Association of Agricultural Economists, Copenhagen.
4. Bachev H. (2010): Governance of Agrarian Sustainability, New York: Nova Science Publishers.
5. Bachev H (2016): A Framework for Assessing Sustainability of Farming Enterprises, Journal of Applied Economic Sciences, Spring Issue,
Vol XI, 1(39), 24-43.
6. Bachev H. (2016): Defining and Assessing the Governance of Agrarian Sustainability, Journal of Advanced Research in Law and Economics, Volume VII, Issue 4(18), 797-816.
7. Bachev,H. (2017): Socio-economic and environmental sustainability of Bulgarian farms. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E- Journal, vol. 3 (2), 5–21.
8. Bachev H. (2017): Sustainability Level of Bulgarian Farms, Bulgarian Journal of Agricultural Science, 23 (1), 1-13.
9. Bachev H. (2017): Sustainability of Bulgarian Farming Enterprises during EU CAP Implementation, Journal of Applied Economic Sciences, 2(48), 422-451.
10. Bachev H. (2018): The Sustainability of Farming Enterprises in Bulgaria, Cambridge Scholars Publishing.
11. Bachev H. (2018): Institutional Environment and Climate Change Impacts on Sustainability of Bulgarian Agriculture, Bulgarian Journal of Agricultural Science, 24 (4), 523-536.
12. Bachev H., B. Ivanov, D. Toteva, E. Sokolova (2016): Agrarian Sustainability and its Governance – Understanding, Evaluation, Improvement, Journal of Environmental Management and Tourism, Vol. 7, issue 4 (16), 639-663.
13. Bachev H., B. Ivanov, D.Toteva and E.Sokolova (2017): Agrarian sustainability in Bulgaria – economic, social and ecological aspects, Bulgarian Journal of Agricultural Science, 23 (4), 519-525.
14. Bachev H. and D.Terziev (2017): Environmental Sustainability of Agricultural Farms in Bulgaria, Journal of Environmental Management and Tourism, Vol 8 No 5 (2017): JEMT Volume VIII Issue 5(21) Fall 2017, 968-994.
15. Bachev H., Terziev, D. (2018): A Study on Institutional, Market and Natural Environment Impact on Agrarian Sustainability in Bulgaria, Journal of Environmental Management and Tourism, Vol. IX, Issue 3 (27), 452-478.
16. Bachev H., Terziev, D. (2019): Sustainability of Agricultural Industries in Bulgaria, Journal of Applied Economic Sciences, Volume XIV, Issue 1(63) Spring 2019, 118-129.
17. Bachev H., N.Koteva, D.Mitova, B.Ivanov, M. Anastasova-Chopeva, D.Toteva, A.Sarov, E.Sokolova, K.Todorova, A Mitov (2019): Assessment of Sustainability of Bulgarian Aghriculture, IAE, Sofia.
18. Bachev H., B. Ivanov, A. Sarov (2020): Unpacking Governance Sustainability of Bulgarian Agriculture, Economic Studies, 5.
19. Baeker G. (2014): Fourth Pillar of Sustainability, Economicdevelopment.org, February 18, 2014, http://economicdevelopment.org/2014/02/fourth-pillar-of-sustainability-2/
20. Bhuta N. and G.Umbach (2014): Global Governance by Indicators, European University Institute, http://globalgovernanceprogramme.eui.eu/global-governance-by-indicators/
21. Bell S. and Morse S. (2008): Sustainability Indicators: Measuring the Immeasurable? Earthscan: London.
22. Brklacich M., Bryant C. and B.Smith (1991): Review and appraisal of concept of sustainable food production systems, Environmental Management, 15(1): 1-14.
23. Bosselmann K., R. Engel, and P. Taylor (2008): Governance for Sustainability – Issues, Challenges, Successes, IUCN, Gland, Switzerland.
24. Burford G., E. Hoover, I. Velasco, S. Janoušková, A. Jimenez, G. Piggot, D. Podger and M. Harder (2013): Bringing the “Missing Pillar” into Sustainable Development Goals: Towards Intersubjective Values-Based Indicators, Sustainability 2013, 5, 3035-3059; doi:10.3390/su5073035
25. City of Brooks (2019): Municipal Sustainability Plan, Five Pillars, City of Brooks https://www.brooks.ca/211/Sustainability
26. Cruz F., Y. Mena, V. Rodríguez-Estévez (2018): Methodologies for Assessing Sustainability in Farming Systems, in S. Gokten and P. Okan Gokten Sustainability Assessment and Reporting, IntechOpen, DOI: 10.5772/intechopen.79220.
27. CoastalWiki (2019): Measuring sustainability: The self-assessment of sustainability using indicators and a means of scoring them, Coastal Wiki, http://www.coastalwiki.org/wiki/Measuring_sustainability
28. EC (2001): A Framework for Indicators for the Economic and Social Dimensions of Sustainable Agriculture and Rural Development, European Commission.
29. Edwards C., R. Lal, P. Madden, R. Miller and G. House (editors) (1990): Sustainable Agricultural Systems, Soil and Water Conservation Society, Iowa.
30. EU (2019): European Governance, EU, https://eur-lex.europa.eu/summary/glossary/governance.html
31. FAO (2013): SAFA. Sustainability Assessment of Food and Agriculture systems indicators, FAO.
32. Fraser E., Dougill A., Mabee W., Reed M., McAlpine P. (2006): Bottom up and top down: Analysis of participatory processes for sustainability indicator identification as a pathway to community empowerment and sustainable environmental management. Journal Environment Management, 78, 114–127.
33. IFAD (1999): Good Governance: An Overview, IFAD, Executive Board – Sixty-Seventh Session, Rome, 8-9 September 1999, EB 99/67/INF.4.
34. Ganev G. M. Popova, F. Bönke (2018): Bulgaria Report, Sustainable Governance Indicators 2018, SGI 2018, 2, Bertelsmann Stiftung.
35. Georgiev М. (2013): Impact of the Administration Structure and Transaction Costs on the Agricultural Land Market, Trakia Journal of Sciences, 11(11), 527-534.
36. Gibson R. (2006): Beyond the Pillars: Sustaibaility Assessment as a Framework for Effective Integration of Social, Economic and Ecological Considerations in Significant Decision-Making, Journal of Environmental Assessment Policy and Management, Vol. 8, No. 3, 259-280.
37. Hansen J. (1996): Is Agricultural Sustainability a Useful Concept, Agricultural Systems 50: 117-143.
38. Hayati D. Z. Ranjbar, and E. Karami (2010): Measuring Agricultural Sustainability, in E. Lichtfouse (ed.), Biodiversity, Biofuels, Agroforestry and Conservation Agriculture, Sustainable Agriculture Reviews 5, Springer Science, 73-100.
39. Kayizari C. (2018): Good Governance as a pillar of Sustainable Development in Africa, PPP https://www.aydin.edu.tr/tr-tr/arastirma/arastirmamerkezleri/afrikam/Documents/Oturum%203%20-%20Good-Governanceas-a-pillar-for-sustainable-Development-in-Africa_CaesarKayizari.pdf
40. Marinov P. (2019), Index of localization of agricultural holdings and employees in the rural areas of the South Central Region for Bulgaria, Volume 25, Issue 3, Bulgarian Journal of Agricultural, pp. 464-467.
41. Mirovitskaya N. and W.Ascher (editors) (2001): Guide to Sustainable Development and Environmental Policy, Duke University Press, London.
42. Kamalia F., J.Borges, M.Meuwissen, I. Boer, A.Lansink (2017): Sustainability assessment of agricultural systems: The validity of expert opinion and robustness of a multi-criteria analysis, Agricultural Systems, Vol. 157, 118-128.
43. Lewandowski, I., Härdtlein M., Kaltschmitt M. (1999): Sustainable crop production: definition and methodological approach for assessing and implementing sustainability. Crop science 39:184-193.
44. Lopez-Ridauira S., O. Masera, and M. Astier (2002): Evaluating the sustainability of complex socio-environmental systems. The MESMIS framework. Ecological indicators 2: 135-148.
45. Lowrance R., P, Hendrix, and E. Odum (2015): A hierarchical approach to sustainable agriculture, American Journal of Alternative Agriculture.
46. Monkelbaan J. (2017): Achieving the Sustainable Development Goals: Theoretical insights and case studies for making sustainability governance more integrative, V. R. F. Series, No. 499, INSTITUTE OF DEVELOPING ECONOMIES, JAPAN EXTERNAL TRADE ORGANIZATION.
47. Monkelbaan J. (2018): Governance for the Sustainable Development Goals Exploring an Integrative Framework of Theories, Tools, and Competencies, Springer.
48. Nurse K. (2006): Culture as the Fourth Pillar of Sustainable Development; Commonwealth Secretariat: London, UK.
49. OECD (2001): Environmental indicators for agriculture. Volume 3: Methods and Results. OECD, Paris.
50. Raman S. (2006). Agricultural Sustainability. Principles, Processes and Prospect., New York: The Haworth Press Inc.
51. RMIT University (2017): The four pillars of sustainability. RMIT University https://www.futurelearn.com/courses/sustainable-business/1/steps/157438
52. Sarov A. (2019): Assessment of the governance sustainability of farms located in mountain areas with natural constraints, BJAEM, 2, 51-59.
53. Simberova I., A. Kocmanova, P. Nemecek (2012): Corporate Governance Performance Measurement – Key Performance Indicators, Economics and Management, Vol 17, No 4, http://158.129.0.15/index.php/Ekv/article/view/3033/0
54. Scobie S. and O. Young (2018): Integrating Governance into the Sustainable Development Goals, Post2015, UNU-IAS, Policy Brief 3.
55. Sauvenier X., J. Valekx, N. Van Cauwenbergh, E. Wauters, H.Bachev. K.Biala, C. Bielders, V. Brouckaert, V. Garcia-Cidad, S. Goyens,
M.Hermy, E. Mathijs, B.Muys, M.Vanclooster. and A.Peeters (2005): Framework for Assessing Sustainability Levels in Belgium Agricultural Systems – SAFE, Belgium Science Policy, Brussels.
56. Singh R., H.Murty, S. Gupta, A.Dikshit (2009): An overview of sustainability assessment methodologies, Ecological indicators, 9, 189–212.
57. Spangenberg J., Pfahl S. Deller K. (2002): Towards indicators for institutional sustainability: Lessons from an analysis of Agenda 21. Ecological Indicators, 2, 61–77.
58. Terziev D., D. Radeva, & Y. Kazakova (2018): A new look on agricultural sustainability and food safety: Economic viability, in H. BACHEV, S. CHE, S. YANCHEVA (Editors) Agrarian and Rural Revitalisation Issues in China and Bulgaria, KSP Books, 231-242.
59. UCLG (2014): Culture: Fourth Pillar of Sustainable Development, United Cities and Local Governments, Barcelona.
60. VanLoon G., S. Patil, and L.Hugar (2005): Agricultural Sustainability: Strategies for Assessment. London: SAGE Publications.
61. UN (2015): The Sustainable Development Goals (SDGs), United Nation.
62. Zvyatkova D. and A. Sarov (2018): Process of Transfer of Family Farms for Sustainability of Agricultural Cooperatives, in “Role of Family
Business for Sustainable Rural Development, Agrarian University, 61 (2), 125-134.

Завантажити

  • pdf 211-6-28
    File size: 2 MB Downloads: 391