Автор:   Г. Поляновський, асп., ORCID iD 0000-0001-5664-7207,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація: 
Здійснено аналіз процесу реформування системи фінансування вищої освіти в Україні, що відбулося протягом останніх років. Ре-
форму спрямовано на зміну моделі фінансування закладів вищої освіти. Попередня застаріла модель фінансування радянських часів,
успадкована Україною в 90-х рр., останнім часом зазнала значної критики. Нинішнє ж упровадження фінансування, орієнтованого на ре-
зультати, в Україні розглядають як значний крок до ефективнішого управління державним сектором. Реформа української системи
вищої освіти стала результатом нового ліберального економічного та політичного порядку денного, що прийшов на зміну ідеям ра-
дянського періоду, у поєднанні з впливом умов вступу до ЄС.

З огляду на це українська система вищої освіти, як й інші системи державного сектору України, має бути приведена у відповідність до рекомендацій ЄС. Наразі важко зробити остаточний висновок про те, чи є система фінансування на основі результатів ефективним механізмом фінансування сектору вищої освіти, чи ні. Для отримання повної картини дуже важливо проаналізувати систему фінансування на основі результатів у різних контекстах. Незважаючи на дискусійний
характер моделі фінансування на основі результатів, слід зауважити: не існує такої моделі фінансування, що підходила б до всіх кон-
текстів й інституційних ландшафтів. Отже, завжди буде існувати потреба в тому, щоб коригувати та підтримувати механізм
фінансування в актуальному стані відповідно до інституційних потреб і сучасних тенденцій.

Ключові слова:  сектор вищої освіти, фінансування вищої освіти, фінансування на основі результатів, реформування фінансування
вищої освіти, Україна.

Received: 19/04/2022
1st Revision: 02/05/2022
Accepted: 20/05/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/218-1/5

Список використаних джерел

1. Dobbins, M. and Knill, C., 2014. Higher education governance and policy change in Western Europe: International challenges to historical institutions. Springer.
2. Frost, J., Hattke, F. and Reihlen, M., 2016. Multi-level governance in universities: Strategy, structure, control. In Multi-Level Governance in Universities (pp. 1-15). Springer, Cham.
3. Gornitzka, Å. and Maassen, P., 2000. Hybrid steering approaches with respect to European higher education. Higher education policy, 13(3),
pp.267-285.
4. Pollitt, C., 2009. Bureaucracies remember, post‐bureaucratic organizations forget?. Public Administration, 87(2), pp.198-218.
5. Deem, R., 2001. Globalisation, New Managerialism, Academic Capitalism and Entrepreneurialism in Universities: is the local dimension still important?. Comparative education, 37(1), pp.7-20.
6. Hood, C., 1991. A public management for all seasons?. Public administration, 69(1), pp.3-19.
7. Jongbloed, B. and Vossensteyn, H., 2016. University funding and student funding: International comparisons. Oxford Review of Economic Policy,
32(4), pp.576-595.
8. Estermann, T., Pruvot, E.B. and Claeys-Kulik, A.L., 2013. Designing strategies for efficient funding of higher education in Europe. DEFINE interim
report.
9. Communication from the Commission to the European Parliament No. 2011/0567 supporting growth and jobs – an agenda for the modernisation
of Europe’s higher education systems. [Online]. [Accessed 01 February 2022]. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=
celex %3A52011DC0567
10. Communication from the Commission to the European Parliament No.2017/0247 on a renewed EU agenda for higher education. [Online].
[Accessed 01 February 2022]. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX %3A52017DC0247
11. Kärreman, D., Sveningsson, S. and Alvesson, M., 2002. The return of the machine bureaucracy?-Management control in the work settings of professionals. International Studies of Management & Organization, 32(2), pp.70-92.
12. Dako Dakowska, D. and Harmsen, R., 2015. Laboratories of reform? The Europeanization and internationalization of higher education in Central
and Eastern Europe. European Journal of Higher Education, 5(1), pp.4-17.
13. Hlib, P., Zatonatska, T. and Liutyi, I., 2019, December. Utilization of Information Technologies in Higher Education. In 2019 IEEE International
Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT) (pp. 349-354). IEEE.
14. Lepori, B., Benninghoff, M., Jongbloed, B., Salerno, C. and Slipersaeter, S., 2007. Changing models and patterns of higher education funding:
Some empirical evidence. Universities and strategic knowledge creation. Specialization and performance in Europe, pp.85-111.
15. OECD, UIS, Eurostat, 2021. Table C3.1. See Source section for more information and Annex 3 for notes. [Online]. [Accessed 01 February
2022]. Available at: https://www.oecd.org/education/education-at-a-glance/EAG2021_Annex3_ChapterC.pdf
16. Jongbloed, B., 2008. Funding higher education: a view from Europe. Center for Higher Education Policy Studies, p.6.
17. Pruvot, E.B., Claeys-Kulik, A.L. and Estermann, T., 2015. Strategies for efficient funding of universities in Europe. In The European Higher Education Area (pp. 153-168). Springer, Cham.
18. Curristine, T., Lonti, Z. and Joumard, I., 2007. Improving public sector efficiency: Challenges and opportunities. OECD journal on budgeting, 7(1), pp.1-41.
19. Salmi, J. and Hauptman, A., 2006. Resource allocation mechanisms in tertiary education: A typology and an assessment.
20. Budding, T., Grossi, G. and Tagesson, T. eds., 2014. Public sector accounting. Routledge.
21. Archer, L., Hutchings, M. and Ross, A., 2002. Higher education and social class. RoutledgeFalmer.
22. World Bank. Poverty Reduction and Economic Management, 1998. Public expenditure management handbook. World Bank Publications.
23. Jongbloed, B., 2001. Performance-based Funding in Higher Education: an international survey. Clayton, Australia: CEET, Monash University.
24. Burke, J.C., 2002. Funding public colleges and universities for performance: Popularity, problems, and prospects. SUNY Press.
25. Curristine, T., 2006. Performance information in the budget process: Results of the OECD 2005 questionnaire. OECD Journal on Budgeting, 5(2),
pp.87-131.
26. Joyce, P.G., Kamensky, J.M. and Morales, A., 2003. Linking performance and budgeting: Opportunities in the federal budget process. Integrating
performance and budgets: The budget office of tomorrow.
27. Edgar, F. and Geare, A., 2013. Factors influencing university research performance. Studies in Higher Education, 38(5), pp.774-792.
28. Barnetson, B. and Cutright, M., 2000. Performance indicators as conceptual technologies. Higher education, 40(3), pp.277-292.
29. Auranen, O. and Nieminen, M., 2010. University research funding and publication performance – an international comparison. Research policy,
39(6), pp.822-834.
30. Koelman, J. and Venniker, R., 2001. Public funding of academic research: the Research Assessment Exercise of the UK. Higher education reform:
Getting the incentives right, pp.101-117.
31. Kivistö, J. and Kohtamäki, V., 2016. Does Performance-Based Funding Work?: Reviewing the Impacts of Performance-Based Funding on Higher Education Institutions. In positioning higher education institutions (pp. 215-226). Brill Sense.
32. Hillman, N.W., Tandberg, D.A. and Fryar, A.H., 2015. Evaluating the impacts of “new” performance funding in higher education. Educational Evaluation and Policy Analysis, 37(4), pp.501-519.
33. Hillman, N.W., Tandberg, D.A. and Gross, J.P., 2014. Performance funding in higher education: Do financial incentives impact college completions? The journal of higher education, 85(6), pp.826-857.
34. Dougherty, K.J. and Reddy, V.T., 2011. The impacts of state performance funding systems on higher education institutions: Research literature
review and policy recommendations.
35. Kall Kallio, K.M., Kallio, T.J. and Grossi, G., 2017. Performance measurement in universities: Ambiguities in the use of quality versus quantity
in performance indicators. Public Money & Management, 37(4), pp.293-300.
36. Frølich, N., Schmidt, E.K. and Rosa, M.J., 2010. Funding systems for higher education and their impacts on institutional strategies and academia:
A comparative perspective. International Journal of Educational Management.
37. Kallio, K.M. and Kallio, T.J., 2014. Management-by-results and performance measurement in universities–implications for work motivation. Studies in Higher Education, 39(4), pp.574-589.
38. Jongbloed, B., Kaiser, F., Vught, F.V. and Westerheijden, D.F., 2018. Performance agreements in higher education: A new approach to
higher education funding. In European higher education area: The impact of past and future policies (pp. 671-687). Springer, Cham.
39. Van Vught, F., 2008. Mission diversity and reputation in higher education. Higher Education Policy, 21(2), pp.151-174.
40. Parker, L.D., 2012. From privatised to hybrid-corporatised higher education: A global financial management discourse. Financial Accountability & Management, 28(3), pp.247-268.
41. Athena, 2015. University Autonomy in Ukraine: Analysis & Roadmap 2012–2015. [Online]. [Accessed 01 February 2022]. Available
at: https://athena-tempus.eu/images/ATHENA %20analysis %20and %20roadmap %20for %20UKRAINE.pdf.
42. Degtyarova, I., Hryhorash, O. and Chentsov, V., 2018. The mechanism of higher education funding in Ukraine: nationwide and local perspective.
Investment Management and Financial Innovations, 15(3), pp.223-236.
43. Stadny, Y., 2016. Conceptual Model of Performance-Based Funding of Higher Education Institutions in Ukraine. [Online]. [Accessed 01 February
2022]. Available at: https://cedos.org.ua/en/articles/kontseptualna-modelderzhavnoho-finansuvannia-vnz-za-rezultatamy-diialnosti.
44. Bogolib, T., 2016. The role of the state in creating world-class universities. University Economic Bulletin, (28/1), 15-26.
45. Liutyi, I., Beliavskaiya, O. and Polianovskyi, H., 2020. Financial autonomy of universities: a historical overview and international experience. Scientific Notes of Ostroh Academy National University,” Economics” Series, (18 (46)), pp.68-78.
46. Polianovskyi, H., 2019. Strategic Guidelines to Improve the Financing of State Higher Education Institutions in Ukraine. Business Inform,
(5 (496)).
47. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1146 on the distribution of state budget expenditures between higher education institutions
on the basis of indicators of their educational, scientific and international activities. [Online]. [Accessed 01 February 2022]. Available at:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1146-2019- %D0 %BF#n18
48. Suspitsin, D., 2007. Between the state and the market: sources of sponsorship and legitimacy in Russian nonstate higher education. In Private
higher education in post-communist Europe (pp. 157-178). Palgrave Macmillan, New York.