Ранжування роботодавців сфери IT та телекомунікацій за ознаками впізнаваності бренду

Автори: М. Ситницький, д-р екон. наук, доц., ORCID ID: 0000-0002-0452-0404; А. Кожухівська, асп., ORCID ID: 0000-0003-0427-372X, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація: Представлено результати всеукраїнського опитування, на основі якого проведено ранжування роботодавців сфери IT і телекомунікацій за ознаками впізнаваності їх бренду. Проаналізовано динаміку кількісних та структурних змін у процесі розвитку бренду роботодавця ТОР компаній сфери ІТ і телекомунікацій. Визначено причини, що обумовили ці зміни.  Continue reading

Роль соціальної інклюзії у відновленні макроекономічної стабільності

Автори: О. Красота, канд. екон. наук, доц., ORCID ID: 0000-0001-8840-3119, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація: Обґрунтовано можливість використання соціальної інклюзії для подолання пандемії COVID-19 і спричиненої нею коронакризи. Розглянуто чотири ймовірні макроекономічні сценарії відновлення економіки: V-, U-, W- та L-подібний. Відновлення макроекономічної стабільності пропонується проводити через рівний інклюзивний доступ усіх членів суспільства до благ та ресурсів, зокрема економічних, освітніх та медичних. Continue reading

Стандартизація та гармонізація управлінського обліку й економічного аналізу в умовах перехідної економіки

Автори: В. Швець, д-р екон. наук, проф., ORCID ID 0000-0001-8403-1813; О. Михальська, канд. екон. наук, асист., ORCID ID 0000-0003-1921-6293, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація: Належним удосконаленням системи управлінського обліку та економічного аналізу є їхня стандартизація та гармонізація. Стандартизація та гармонізація – історична передумова реформування економіки і системи управління в Україні. До недавнього часу розвиток принципів, що лежать в основі складання фінансової звітності, здійснювався в різних напрямах, оскільки окремі групи користувачів мають різні інтереси й потреби в інформації.  Continue reading

Вплив цінової дискримінації у вигляді знижок на конкуренцію: від звичайної торгової практики до механізму виключення конкурентів

Автори: Д. Чередніченко, асп. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна заступниця Голови – державна уповноважена Антимонопольного комітету України, Київ, Україна

Анотація:  Визначення тонкої межі між ціновою дискримінацією у вигляді знижок як звичайною торговельною практикою та знижками як інструментом збереження ринкової влади й усунення конкурентів, проведено систематизацію про- та антиконкурентних ефектів знижок на підставі аналізу сучасної літератури з конкурентного права й економіки, а також рішень конкурентних відомств і судів.  Continue reading

Перспективи розвитку ґендерного бюджетування в Україні

Автори: О. Чеберяко, д-р іст. наук, проф., ORCID ID: 0000-0002-1563-9611; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, О. Гнатюк, експерт із аудиту, ORCID ID: 0000-0002-7297-3931, ТОВ “Ернст енд Янг Аудиторські послуги”, Київ, Україна

Анотація: Визначено сутність методу ґендерно орієнтованого бюджетування як різновиду бюджетування, що орієнтований на результат; розкрито основні його характеристики, такі, як спрямованість на ґендерну рівність, аналіз впливу політик на жінок і чоловіків, розмежування доходів та видатків за статтю тощо. Continue reading

Моделювання якості життя населення в Україні та країнах Європи

Автори: А. Ставицький, д-р екон. наук, доц., ORCID ID 0000-0002-5645-6758; К. Молоканова, екон., ORCID ID 0000-0002-6926-7171, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація: Розглянуто концепцію якості життя населення та здійснено огляд її розвитку в науковій літературі. Аргументовано, чому оцінка соціально-економічного розвитку країн, а отже, і якості життя населення, не може здійснюватися лише за рівнем ВВП на душу населення, а мають ураховуватися й інші напрями, як такі, що впливають на матеріальну сферу життя населення (рівень доходу, житлові умови, частка базових витрат у загальному споживанні, нерівність розподілу доходу тощо), так і на нематеріальну (якість освіти, охорони здоров’я, екологічний стан, соціальна рівність).  Continue reading