Автор: А. Заваженко, асп., ORCID ID: 0000-0002-3345-1671
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Aнотація: Присвячено дослідженню концептуальних підходів, покладених в основу державної політики подолання інституційних дисфункції сучасних господарських систем. Проаналізовано теоретичне підґрунтя механізму реалізації деструктивного впливу неефективних інституцій на економічні системи та особливостей здійснення інституційного вибору індивідами між альтернативами. Описано практичний досвід інституційного реформування у різних країнах у контексті здійснення державної політики з протидії неефективним інституціям та визначено ефективність цих заходів
на основі додаткового аналізу статистичних даних за останні роки. За результатами дослідження обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо подолання інституційних дисфункцій як складової частини стратегії реформування національних економік.

Ключові слова: сучасні економічні системи; інституційне середовище; інституційні зміни; інституційні дисфункції;
неефективні інституції.

Received: 05/09/2022
1st Revision: 13/09/2022
Accepted: 26/09/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/220-3/1

Список використаних джерел
1. Гайдай Т. В. Еволюція концептуально-методологічних основ теорії інституційних змін. Вісн. Київ. ун-ту імені Тараса Шевченка. 2014.
№164. С. 13–17.
2. Гайдай Т. В. Парадигма інституціоналізму: методологічний контекст : монографія. К. : ВПЦ “Київський університет”. 2008. 296 с.
3. Гражевська Н. І., Заваженко А. О. Інституційні пастки ринкового реформування економіки України. Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. 2019.
№ 820, C. 3–10.
4. Заваженко А. О. Інституції та їх вплив на економічний розвиток: пастка середнього доходу. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Економіка” : науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, 2022. № 24(52). С. 4-10.
5. Михаліцька Н. Я., Верескля М. Р., Бойко О. Т. Проведення податкової амністії у світлі зарубіжного досвіду. Ефективна економіка. 2021. № 11.
6. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки. К. : Основи. 198 с.
7. Полтерович В. М. Институциональные ловушки: есть ли выход? Общественные науки и современность. 2000. № 3. С. 5–16.
8. Aron J. Growth and Institutions: A Review of the Evidence. The World Bank Research Observer. 2000. Vol. 15. №1. P. 99–135. URL:
http://www.jstor.org/stable/3986503
9. Branstetter L., Francisco L., Lowell J. Taylor, Venâncio A. Do Entry Regulations Deter Entrepreneurship and Job Creation? Evidence from
Recent Reforms in Portugal. NBER Working Paper 16473, National Bureau of Economic Research. Cambridge, MA., 2010.
10. Corruption Perceptions Index. Transparency International. URL: http://www.transparency.org/
11. Doing Business. Measuring Business Regulations. World Bank Group. URL: http://www.doingbusiness.org
12. Guiso L. Cultural Differences and Institutional Integration. Journal of International Economics. 2016. P. 97–113.
13. Hartwell Ch. A. Institutional Reform: Irresistible Forces and Immovable Objects. Palgrave Dictionary of Emerging Markets and Transition
Economics / J. Hölscher & H. Tomann (eds). Palgrave Macmillan. UK., 2015. P. 153–169.
14. Prakash A., Potoski M. Dysfunctional institutions? Toward a New Agenda in Governance Studies. Regulation & Governance. 2015. № 10. 3.
15. Tversky A., Kahneman D. Advances in Prospect Theory: Cumulative Representation of Uncertainty. Journal of Risk and Uncertainty, Springer.
1992. Vol. 5(4). Р. 297–323.

Завантажити

Автори: А. Колот, д-р екон. наук, проф., ORCID ID: 0000-0002-4393-9806
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, Україна,
О. Герасименко, канд. екон. наук, доц., ORCID ID: 0000-0002-1122-1189
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Aнотація: Надано авторський концепт темпоральності, що відображує нові грані складних та різновекторних драйверів соціально-трудової динаміки за сучасної цифрової доби. Головний теоретико-методологічний засновок – аргументація часової сутності явищ і процесів у новій соціоекономічній реальності першої половини ХХІ ст. щодо багатовимірності часу та нового формату життєдіяльності. Розкрито варіанти комбінування параметрів економічної, технологічної та соціальної темпоральності з виокремленням сегментів асиметрій. Узагальнено темпоральні тренди, що сформувались у світовому соціумі на зламі тисячоліть, та постають як парадокси “соціального часу”. Запропоновано інваріантні підходи до запровадження нестандартних часових моделей зайнятості з ідентифікацією режимів тривалості робочого часу як економічної форми прояву темпоральності. Запропоновано реалізацію національного проєкту стосовно експериментального оцінювання соціально-економічних наслідків різноманітних моделей робочого часу.

Ключові слова: темпоральність; часові трансформації; робочий час; режими робочого часу; соціально-трудовий
розвиток.

Received: 05/09/2022
1st Revision: 15/09/2022
Accepted: 27/09/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/220-3/2

Список використаних джерел

1. Колот А. М., Герасименко О. О. Соціально-трудовий розвиток в ХХІ столітті: до природи глобальних змін, нових можливостей, обмежень і викликів. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1. С. 97–125.
2. Колот А. М. Соціально-трудова реальність-ХХІ: філософія становлення, можливостей та викликів. Економіка України. 2021. № 2(711). С. 3-31.
3. Колот А. М., Герасименко О. О. Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку : монографія. Київ : КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2021.
4. Heidegger M. Sein und Zeit. Elfte, unveränderte Auflage. Silberburg : Verlag tübingen, 1967.
5. Heidegger M. Der Begriff der Zeit. Frankfurt am Main : Verlag Vittorio Klostermann, 2004.
6. Філософський словник / В. І. Шинкарук (ред.). 2 вид., перероб, і доп. Київ : Голов. ред. УРЕ, 1986.
7. Masi D. Ozio Creativo. Roma : BUR Biblioteca Univerzale Rizzoli, 2002.
8. Virno P. A Grammar of the Multitude: For an Analysis of Contemporary Forms of Life. Los Angeles, 2004.
9. Castells M. The Rise of the Network Society. 2nd ed. Malden, MA : Blackwell, 2010.
10. Wajcman J. Pressed for Time: the Acceleration of Life in Digital Capitalism. Chicago : Chicago University Press, 2015.
11. Skidelsky R., Skidelsky E. How Much is Enough? London : Penguin UK, 2013.
12. Scho J. Plenitude: The New Economics of True Wealth. New York : Penguin, 2010.
13. Harvey D. The Condition of Postmodernity. Cambridge : Blackwell, 1989.
14. Skills of the future: How to thrive in the complex new world : Expert report Global Education Futures (GEF) и WorldSkills. URL:
https://futureskills2020s.com
15. Медоуз Д. Зростання повинно припинитися. Однако. 2012. № 17(126).
16. Culture Matters: How Values Shape Human Progress / L. Harrison, S. Huntington (Ed.). New York : Basic Books, 2000.
17. Keynes J. M. Economic Possibilities for Our Grandchildren. Essays in Persuasion. London : Palgrave Macmillan, 2010.

Завантажити

Автор: Д. Новокрещенова, асп., ORCID: 0000-0001-6284-9817
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Aнотація: Визначено коло суб’єктів державного сектору відповідно до чинного законодавства. Проведено дослідження сучасного стану чинної системи оплати праці в державному секторі, на основі чого виокремлено основні проблеми системи оплати праці, також узагальнено основні аспекти, які необхідно враховувати під час реформування видатків на оплату праці в державному секторі, зокрема в установах бюджетної сфери. Розглянуто різницю у трактуванні категорій “оплата праці” та “заробітна плата”. Графічно зображено структуру сектору загального державного управління, структуру фонду оплати праці, затверджену інструкцією зі статистики заробітної плати. Розглянуто форми та системи оплати праці та структуру винагороди за працю у державному секторі. Проаналізовано реформування системи оплати праці працівників державного сектору та запропоновано напрями її удосконалення.

Ключові слова: фонд оплати праці; реформа; державні службовці; національні стандарти4 державний сектор; ефективність.

Received: 25/08/2022
1st Revision: 13/09/2022
Accepted: 26/09/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/220-3/3

Список використаних джерел

1. World Bank, 2015. URL: http://pubdocs.worldbank.org/en/379851455220883932/Size-of-the-Public-SectorSummaryNote-120415.pdf.
2. Інструкція зі статистики заробітної плати: затв. Наказом Держ. комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04#Text.
3. Михайлов М. Г., Славкова О., Телегунь М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах : навч. посібник. Київ, 2019. 384 с.
4. Дідик А. М. Лемішовський В. І. Бюджетні установи: облік, оподаткування та звітність : навч. посібник. Київ, 2017. 1168 с.
5. Реформа оплати праці державних службовців : Аналітична записка // Центр економічної стратегії. 2017. 43 с.
6. Мінімальна зарплата в Україні. Мінфін. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min/.
7. Статистичний звіт про результати моніторингу оплати праці державних службовців у 2020 році. НАДС. URL: https://nads.gov.ua/storage/
app/sites/5/monitoringu-oplata-pratsi-010721.pdf.
8. Оплата праці державних службовців. Національне агентство України з питань державної служби (НАДС). URL: https://nads.gov.ua/
oplata-praci-derzhavnih-sluzhbovciv.
9. Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2021 р. № 831-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-р#n9.
10. План заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019-2021 роки, затверджено розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/474-2016-р#n268.
11. Концепція реформування системи оплати праці державних службовців, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від
27 травня 2020 р. № 622-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/622-2020-р#Text.
12. Мінекономіки розробило проект модернізації системи оплати праці, яка дозволить підвищити зарплати в державній сфері. Бухгалтерія для бюджету та ОМС. URL: https://www.budgetnyk.com.ua/news/8951-mnekonomki-rozrobilo-proekt-modernzats-sistemi-oplati-prats-yakadozvolit-pdvishchiti.
13. Конституція України № 1-рп/2016 від 15.03.2016 – ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30, ст. 141. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
14. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 “Виплати працівникам”: Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2011 № 1798. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-12#Text.
15. План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі : наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2013 р. № 1203. URL:
https://buhgalter.com.ua/zakonodavstvo/buhgalterskiy-oblik.
16. Господарський кодекс України, п. 2, ст. 22. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. № 18, № 19-20, № 21–22, ст. 1. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n181.
17. Міністерство економіки України. URL: https://finbalance.com.ua/ news/uryad-chastka-derzhsektora-v-ekonomitsi-znizilasya-do-8.
18. Бюджетний кодекс України, п. 12, ст. 2. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2010. № 50–51, ст. 572. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2456-17#n82.
19. Реформа оплати праці державних службовців : аналітична записка. 2017. 43 с. URL: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/public_
wages_note_ukr1.pdf.
20. Класифікація інституційних секторів економіки України (КІСЕ) : Наказ Державної служби статистики України від 03 грудня 2014 р. № 378
зі змінами. URL: https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2020/85/85%20(%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8).pdf.
21. Реформа системи оплати праці державних службовців: зворотний зв’язок : результати опитування. URL: https://nads.gov.ua/oplata-praciderzhavnih-sluzhbovciv/opituvannya-shchodo-reformuvannya-sistemi-oplatipraci-derzhavnih-sluzhbovciv].

Завантажити

Автори: З. Пальян, канд. екон. наук, доц., ORCID ID: 0000-0001-5516-4983,
Д. Виноградова, асп., ORCID ID: 0000-0002-2118-4043,
М. Виноградова, асп., ORCID ID: 0000-0001-5813-7892
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Aнотація: Розглянуто сучасні тенденції демографічного розвитку України. Визначено, що несприятлива соціально-демографічна ситуація у країні характеризується вичерпанням демографічного потенціалу. Досліджено, що затяжна демографічна криза в умовах демографічного переходу, яка притаманна Україні, спричинена зростанням рівня смертності населення загалом та чоловіків працездатного віку зокрема, падінням рівня народжуваності, прогресуючим старінням населення, неконтрольованими міграційними процесами. Також поступове поглиблення демографічної кризи відбувається через дію зовнішніх факторів, соціально-економічних умов, збройну агресію на території України, масштаби наслідків якої складно передбачити та статистично оцінити на поточний момент.

Ключові слова: демографічний перехід, смертність, народжуваність, демографічне старіння, міграція.

Received: 05/09/2022
1st Revision: 13/09/2022
Accepted: 01/10/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/220-3/4

Список використаних джерел

1. Гладун О. М. Нариси з демографічної історії України ХХ століття : монографія. Київ : НАН України, Ін-т демограф. та соціальн. Дослідж.
Ім. М. В. Птухи, 2018.
2. Lesthaeghe R., Van de Kaa D. J. Two Demographic transitions, Population Growthand Decline. Deventer : Van Loghum Slaterus, 9–24, 1986.
3. Населення України. Імперативи демографічного старіння : монографія / Е. М. Лібанова (ред.). Київ : ІДСД НАНУ, ВД “АДЕФ-Україна”, 2014.
4. Думанська В. П. Демографічні тренди в мегаполісах: приклади столиць країн Європи. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 1. Р. 20–32.
5. Лібанова Е. М., Позняк О. В., Цимбал О. І. Масштаби та наслідки вимушеної Міграції населення України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка. 2022. № 2 (48). Р. 37–57.
6. United Nations, Department of Economic and Social Affairs. World Population Prospects. 2022. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/
content/World-Population-Prospects-2022
7. OECD. Ageing in Cities. 2015. URL: https://www.oecd.org/cfe/ regionaldevelopment/Policy-Brief-Ageing-in-Cities.pdf
8. European Commission. The Impact of Demographic Change. 2020. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/default/files/demography_report_2020_n.pdf
9. Державна служба статистки України. Таблиці народжуваності, смертності, середньої очікуваної тривалості життя 2021. 2022. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/08/zb_tabl_nas_2021.pdf.
10. Пальян З. О. Демографія : навчальний посібник. Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2014.
11. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Державна служба статистики України. 2022. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/
publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf
12. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021. Державна служба статистики України. 2021. URL: https://ukrstat.gov.ua/
druk/publicat/kat_u/2021/zb/05/zb_chuselnist%202021.pdf
13. Revision of the Standard Population. European Commission. 2013. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/documents/3859598/5926869/KS-RA13-028-EN.PDF/e713fa79-1add-44e8-b23d-5e8fa09b3f8f
14. Населення України за 2020 рік : демографічний щорічник. Державна служба статистики України. 2021. URL: https://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2021/zb/10/dem_2020.pdf(2022).
15. Природний рух населення України за 2021 рік. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/
zb/06/zb_prn_2021.pdf
16. Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2022. Державна служба статистики України. 2022. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/06/roz_nas22.pdf
17. Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2021. Державна служба статистики України. 2021. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/06/zb_rpn21_ue.pdf
18. Loichinger E. Labor force projections up to 2053 for 26 EU countries, by age, sex, and highest level of educational attainment. Demographic
Research. 2015. № (32). Р. 443–486.
19. Курило І. О. Демографічне старіння у столиці України, його особливості та сучасні виклики. Демографія та соціальна економіка. 2020.
№ 3. Р. 17–36.
20. Marois et al. Population aging, migration, and productivity in Europe. PNAS. 2020. № 117 (14). Р. 7690–7695.
21. Kulu H., Christison S., Liu C., Mikolai J. The War and the Future of Ukraine’s Population. MigrantLife Working Paper 9. 2022. URL:
http://migrantlife.wp.st-andrews.ac.uk/files/2022/03/The-War-and-the-Futureof-Ukraines-Population.pdf
22. Office of the High Commissioner for Human Rights. Ukraine: civilian casualty update 29 August 2022. 2022. URL: https://www.ohchr.org/en/
news/2022/08/ukraine-civilian-casualty-update-29-august-2022
23. UN Migration. Ukraine Internal Displacement Report. IOM. General Population Survey. 2022. URL: https://displacement.iom.int/sites/g/files/
tmzbdl1461/files/reports/IOM_Gen%20Pop%20Report_R7_final%20ENG_updated%20logo.pdf
24. The UN Refugee Agency. Operational Data Portal. 2022. URL: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine

Завантажити

Автори: А.-Н. Фаталієва, асп., ORCID ID: 0000-0001-5541-8509,
Д. Шамайда, асп., ORCID ID: 0000-0001-6080-2425
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Aнотація: У наш час соціальна економіка зосереджена на багатьох критичних питаннях, серед яких охорона здоров’я та захворюваність є одними з найпріоритетніших, оскільки вони безпосередньо впливають на формування людського капіталу, який є важливим складником
розвитку економіки. Пропущені дані є актуальною проблемою багатьох соціальних досліджень, що вносить елементи упередженості та робить висновки сумнівними. Існують різні підходи до опрацювання пропущених даних, найпотужнішим серед яких є метод множинної імпутації. У
цьому документі представлено огляд двох підходів до аналізу пропущених даних, які стають популярними в останні роки, – моделі, що
враховують механізм вибування, і метод переломної точки. Усі розрахунки проводились у пакеті статистичних програм SAS 9.4.

Ключові слова: громадське здоров’я; захворюваність; людський капітал; пропущені дані; множинна імпутація.

Received: 05/09/2022
1st Revision: 13/09/2022
Accepted: 04/10/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/220-3/5

Список використаних джерел
1. Kovtun N. V., Fataliieva A.-N. Y. New trends in evidence-based statistics: data imputation problems. Statistics of Ukraine. 2019. № 87(4).
P. 4–13.
2. Mishchuk O. S., Tkachenko R. O. Methods of processing and filling of missing parameters in ecological monitoring data. Scientific Bulletin of
UNFU. 2019. № 29(6). P. 119–122.
3. Ratitch B., O’Kelly M.. Implementation of Pattern-Mixture Models Using Standard SAS/STAT Procedures. Proceedings of PharmaSUG. 2011.
URL: https://www.pharmasug.org/proceedings/2011/SP/PharmaSUG-2011-SP04.pdf
4. Yuan Y. Sensitivity Analysis in Multiple Imputation for Missing Data. Paper SAS Institute Inc. 2014.
5. Smuk M. Missing Data Methodology: Sensitivity analysis after multiple imputation. PhD thesis, London School of Hygiene & Tropical
Medicine. 2015.
6. Little R. J. A. Pattern-Mixture Models for Multivariate Incomplete Data. Journal of the American Statistical Association. 1993. № 88. P. 125–134.
7. Ratitch B., O’Kelly M., Tosiello R. Missing data in clinical trials: from clinical assumptions to statistical analysis using pattern mixture models. Pharmaceutical Statistics. 2013. Vol. 12, Is. 6. P. 337–347.
8. Tipping point analysis – multiple imputation for stress test under missing not at random (MNAR). URL: https://onbiostatistics.blogspot.com/
2015/08/tipping-point-analysis-multiple.html
9. Rubin D. B. Multiple imputation for nonresponse in surveys. New York : John Wiley & Sons, Inc., 1987.
10. Little R., Yau L. Intent-to-treat analysis for longitudinal studies with drop-outs. Biometrics. 1996. Vol. 52. P.1324–1333.
11. Brand J. P. L. Development, implementation, and evaluation of multiple imputation strategies for the statistical analysis of incomplete data
sets. Ph.D. thesis, Erasmus University, 1999. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/18508128.pdf
12. Berglund P. and Heeringa S. Multiple imputation of missing data using SAS, Cary. NC : SAS Institute Inc., 2014. URL: https://support.sas.com/
content/dam/SAS/support/en/books/multiple-imputation-of-missing-data-usingsas/65370_excerpt.pdf
13. Kenward M. G. The handling of missing data in clinical trials. Clin. Investig. (Lond.). 2013. № 3. P. 241–250. URL: https://www.openaccessjournals.com/articles/the-handling-of-missing-data-in-clinical-trials.pdf
14. Molenberghs G., Kenward M. G. Missing data in clinical studies. New York : John Wiley & Sons, 2007. URL: https://download.ebookshelf.de/download/0000/5740/97/L-G-0000574097-0002359047.pdf
15. Molenberghs G. Incomplete data in clinical studies: analysis, sensitivity, and sensitivity analysis. Drug information journal. 2009. № 43(4).
P. 409–429.
16. Carpenter J. R., Kenward M. G. Multiple Imputation and Its Application. New York : John Wiley & Sons, 2013.
17. Van Buuren S. Flexible Imputation of Missing Data. Boca Raton, FL : Chapman & Hall/CRC, 2012.

Завантажити

Автори: К. Шефер, ORCID ID: 0000-0002-0038-5444
Баден-Вюртемберзький кооперативний державний університет, Манхайм, Німеччина,
П. Зігфрід, проф., ORCID ID: 0000-0001-6783-4518
Міжнародна школа менеджменту, Франкфурт, Німеччина

Aнотація:
Нині торгівля автомобілями перебуває у фазі підйому. Тенденція до зростання обсягів онлайн-покупок, посилена пандемією та закликами до заборони використання двигунів внутрішнього згоряння в транспортному секторі, стимулює зміну технологій електроприводу. Такі трансформації створюють нові можливості для цифровізаціїї процесів у транспортній галузі. Міжгалузева цифровізація
також з’являється і в нових системах продажів виробників автомобілів. Тут можна спостерігати зміну каналів збуту: купуючи автомобіль, клієнт звертається до дилера, якому він повністю довіряє, отримуючи повний пакет послуг та клієнтську підтримку протягом
усього процесу продажу. І навпаки, окремі підзони переходять виключно до сфери Інтернету. Наявні в автовиробників процеси треба
трансформувати, аби дати їм можливість залишитись на ринку в умовах високої конкуренції.
Continue reading →

Автор:  І. Шморгун, асп., ORCID ID: 0000-0003-0371-3607
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація: Проаналізовано визначення поняття “стале міжнародне портфельне інвестування” та виокремлено основні особливості та відмінності від класичного міжнародного портфельного інвестування. З’ясовано, що в працях та дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів практично відсутнє поняття “стале міжнародне портфельне інвестування”. Розглянуто та проаналізовано окремо формулювання категорій “стале інвестування” та “міжнародні портфельні інвестиції”, у результаті чого розроблена авторська категорія поняття “стале міжнародне портфельне інвестування” – процес вкладення коштів суб’єктами інвестиційного ринку шляхом придбання іноземних цінних паперів емітентів, що ведуть підприємницьку діяльність із дотриманням екологічних, соціальних і корпоративних норм або зелених цінних паперів із пріоритетною метою максимізації прибутку. Проведено порівняльну характеристику класичного та сталого міжнародного портфельного інвестування за такими ознаками, як сутність, термін та кінцева мета. Визначено особливості сталого міжнародного портфельного інвестування: вкладення коштів у іноземні фінансові інструменти (переважним чином акції та облігації) з урахуванням екологічних, соціальних і корпоративних критеріїв компаній або держав; першочерговою метою є максимізація прибутків; урахування специфічних видів ризику (екологічних, соціальних і корпоративних).

Ключові слова: стале міжнародне портфельне інвестування, стале інвестування, міжнародні портфельні інвестиції, зелені цінні папери, сталий розвиток.

Received: 18/08/2022
1st Revision: 25/08/2022
Accepted: 22/09/2022
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/220-3/7

Список використаних джерел

1. Леус Д. В. Теоретико-методичні засади відповідального портфельного інвестування як інструменту фінансового забезпечення сталого
розвитку економіки: Застосування практичного інструментарію відповідального портфельного інвестування на макро-, мезо- та мікрорівні в Україні:
звіт пр НДР (остаточний). Суми. 2018. С. 76.
2. Ломачинська І. А. Фінансування та інвестування в контексті сталого розвитку. 2021. С. 119-122
3. Воронцова А. С., Єльнікова Ю. В., Рудиченко А. Г. Структурнофункціональний підхід до ідентифікації відповідального інвестування. Вісник СумДУ. Серія “Економіка”, 2021. № 1. С. 36–42.
4. Шкура І. С. Соціально відповідальні інвестиції у зарубіжній практиці застосування. Нобелівський вісник. 20171. № (10). С. 91–100.
5. Sustainable Investing and Investment Management. CFA Institute.
URL: https://www.cfainstitute.org/en/research/esg-investing/sustainable-investing
6. Рогач О. І., Дзюба П. В. Міжнародні портфельні інвестиції : підручник. Київ : ВПЦ “Київський університет”. 2016. С. 950
7. Козак Ю. Г. Логвінова Н. С., Ковалевський В. В. Міжнародна економіка : навчальний посібник. Вид. 2-ге перероб. та доп. Київ : Центр навчальної літератури. 2008. С. 1467.
8. Міценко І. М., Решитько Т. В. Міжнародна макроекономіка: Методичні вказівки до вивчення дисципліни для студентів спеціальності 292
“Міжнародні економічні відносини”. Кропивницький : ЦНТУ. 2017. С. 36.
9. Бондар Ю. А. Залевський А. В. Міжнародні економічні відносини: комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни. Кіровоград : КЛА НАУ. 2014. С. 147.
10. Camilleri М. А. Socially Responsible and Sustainable Investing. 2017. URL: https://www.researchgate.net/publication/314099816_Socially_
Responsible_and_Sustainable_Investing
11. Abdelsalam А., Barake S., Sustainable A. E. Investment and ESG Performance. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/
342703817_Sustainable_Investment_and_ESG_Performance
12. Principles of Responsible Investment. What is responsible investment? PRI. URL: https://www.unpri.org/an-introduction-to-responsibleinvestment/what-is-responsible-investment/4780.article
13. Katelouzou D. Micheler Е. Investor Capitalism, Sustainable Investment and the Role of Tax Relief. European Business Organization Law
Review. 2021. URL: http://eprints.lse.ac.uk/113380/1/Micheler_investor_capitalism_sustainable_investment_published.pdf
14. Bloomberg. ESG by the Numbers: Sustainable Investing Set Records in 2021. 2022. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/
2022-02-03/esg-by-the-numbers-sustainable-investing-set-records-in-2021.
15. Statista. Value of sustainable investment assets worldwide from 2014-2020, by region (in billion U.S. dollars). 2021. URL:
https://www.statista.com/statistics/742097/sri-assets-value-by-region/
16. Global Sustainable Investment Alliance. Global Sustainable Investment Review 2020. 2021. URL: http://www.gsi-alliance.org/wpcontent/uploads/2021/08/GSIR-20201.pdf.
17. PwC. Asset and wealth management revolution: The power to shape the future. 2020. URL: https://www.pwc.com/gx/en/industries/financialservices/assets/wealth-management-2-0-data-tool/pwc_awm_revolution_2020.pdf
18. Responsible finance – Investing differently. Credit Agricole Group.
2021. URL: https://www.credit-agricole.com/en/magazine/building-inclusivefinance/finance-responsable/responsible-finance-investing-differently
19. ESG: Going Beyond the Balance Sheet. S&P Global. 2019. URL: https://www.spglobal.com/en/research-insights/featured/esg-going-beyondthe-balance-sheet
20. How ESG scores give investors insight into a company’s environmental impact. Business Insider. 2022. URL:
https://www.businessinsider.com/personal-finance/esg-score
21. Townsend В. From SRI to ESG: The Origins of Socially Responsible and Sustainable Investing. The Journal of Impact and ESG Investing. 2021. 16 р.

завантажити