У “Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка.” слід подавати статті з матеріалами оригінальних наукових досліджень.

Перед відправкою статті в редакцію необхідно оформити її за поданими нижче правилам, а також ретельно перевірити текст на предмет виявлення граматичних, орфографічних, стилістичних та інших помилок!

1. Загальні вимоги:

1.1. Рукопис статті слід надсилати в редакцію на е-мейл адресу: bulletin.economics@gmail.com
1.2. Рекомендований обсяг статті – 7 сторінок (разом з назвою, анотацією, формулами, таблицями, малюнками і списком літератури, шрифт Arial, кегль – 9, інтервал – одинарний).
1.3. Окремим файлом слід докласти фотографії авторів – формат JPEG (розмір фото – 3х4), файл не повинен перевищувати 1 Мб. Ім’я файлу за прізвищем автора: напр. Ivanov.jpg.
1.4. Стаття повинна бути структурованою – розділи з назвами, або просто виділені, чітко виділені головні думки:

Стаття повинна включати всі структурні елементи відповідно до п.3 Постанови ВАК України від 15.01.2003 № 7 05/1.

СТАТТЯ ПОВИННА МАТИ НАСТУПНУ СТРУКТУРУ І ЧІТКО ЗАЗНАЧЕНІ НАСТУПНІ РОЗДІЛИ:

ВСТУП: актуальність проблематики; постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; невирішені частини загальної проблеми, яким присвячується дана стаття; формулювання мети статті, її завдань, предмета та об’єкта дослідження (не менше 0,5 сторінки).
ВСТУП є обов’язковою частиною статті, в якій автор(и) вказує(ють) на новизну теми та її актуальність. Мета дослідження повинна бути чітко зазначена, поряд з дослідницькими завданнями, короткою методологією дослідження, обмеженнями дослідження та основними джерелами посилань. В цій частині автор має зазначити логіку дослідження, представити дослідницький матеріал, наприклад, визначити, який розділ який матеріал містить (інформація або результати досліджень (теоретичні та емпіричні)).
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: критичний аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми, яка розглядається (ця частина має містити не лише перелік авторів, а саме основні висновки їх праць, їх порівняльний аналіз, обсягом не менше 0,5 сторінки).
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Аналіз основних дефініцій дослідження, методів та підходів, що використовуються в роботі. В статтях, що містять результати соціально-економічних емпіричних досліджень потрібно включати інформацію про застосовану методологію і методи в цьому окремому розділі статті. Ця інформація повинна включати в себе наступне:

• Найменування організації або осіб, що проводила дослідження;
• Терміни досліджень (для соціальних обстежень/опитувань) або період часу аналізованих даних;
• Джерела даних і емпірична база дослідження;
• Структура діапазону даних;
• Опис методів збору даних (наприклад, опитування, інтерв’ю, спостереження, експерименти, контент-аналіз тощо);
• Опис методів аналізу даних (наприклад, при оцінці коефіцієнтів кореляції – їх статистичні залежності повинні бути зазначені; при використанні факторного аналізу – відсоток поясненої дисперсії повинен бути наданий);
• Коротке резюме про позитиви та негативи методичного досвіду: тестування методологічних інструментів, труднощі в реалізації концепції первісного дослідження, відкриття проблем з методологічних інструментів, непередбачуваних організаційних та методичних ситуацій (не менше 1 сторінки).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ: виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Бажано, щоб ця частина містила підпункти відповідно до кожної головної тези дослідження, як то: основні припущення, модель, приклад для України, тощо.
ВИСНОВКИ: Це частина статті, де автор(и) повинні викласти досліджений матеріал, без нових фактів або даних; зазначити можливі перспективи подальших розвідок у даному напрямку (не менше 0,5 сторінки).
ДИСКУСІЯ: в цій частині автори мають показати історію дослідження даного явища/процесу/феномену саме в дослідженнях автора(ів). Наслідки для майбутніх досліджень. Автор(и) мають зазначити не розкриті моменти.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1.5. Автори повинні дотримуватися в своїх статтях наукової етики в аспекті посилань на дослідження колег:

• посилання на джерела статистичних даних обов’язкові;
• посилань на підручники, навчальні посібники, газети та ненаукові журнали – бажано не наводити;
• посилання на власні публікації допускаються тільки в разі крайньої необхідності і в кількості не більше 3-х;
• роботи авторів, на прізвища яких є посилання в тексті, повинні бути в списку літератури до статті.

1.6. Наявність повного обсягу метаданих є обов’язковим (див. п. 2).

2. Оформлення рукопису статті:

ОБОВ’ЯЗКОВИМ є наявність таких елементів рукопису – МЕТАДАНИХ:

1) індекс УДК і класифікатор JEL,
2) назва статті (5-9 слів, адекватне змісту статті, конкретна, інформативна, без словосполучень таких, як “Дослідження питання …”, “Деякі питання …”, “Проблеми …”, Шляхи … “і т.д.; можна використовувати тільки загальноприйняті скорочення);
3) прізвище, ім’я, по батькові автора (авторів), вчене звання, вчений ступінь, посада;
4) дані про афіліювання авторів (author affiliation): адресні відомості про місце роботи авторів – повна назва організації, контактна адреса (а) автора (ів) (з поштовим індексом), контактний електронну адресу ключового автора, службовий, домашній та мобільний телефони ключового автора;
5) анотація (обсяг анотації – 3-5 речень, але не більше 50 слів, із застосуванням безособових конструкцій таких, як “… досліджені …… отримані …”);
6) ключові слова. Надати максимум 5 ключових слів, які можуть бути використані для складання Індексу цитування; уникати загальних і багатозначних термінів. Будьте акуратні зі скороченнями: використовуйте скорочення, загальноприйняті в даній області.

ПРИМІТКА: пункти 1) – 6) (метадані) слід подавати українською, російською та англійською мовами. Причому, в перекладі заголовків статей, анотацій та ключових слів на англійську мову не повинно бути ніяких транслітерації з російської / української мови, крім неперекладних назв власних імен, приладів та ін. об’єктів, що мають власні назви; також не використовується неперекладний сленг, відомий, тільки російсько / україномовним фахівцям.

7) розширена анотація англійською мовою: 10-12 строчок (200-250 слів: квінтесенція змісту статті з упором на нові дані, основну гіпотезу і основні висновки; Вимоги обов’язкової якості анотацій англійською мовою – анотації повинні бути:

• Інформативними (не містити загальних слів);
• Оригінальними (не бути калькою російсько / україномовної анотації);
• Змістовними (відображати основний зміст статті і результати досліджень);
• Структурованими (слідувати логіці опису результатів в статті);
• «Англомовними» (написані якісним англійською мовою).

Прохання враховувати при написанні розширеної анотації (авторського резюме), що воно виконує функцію довідкового інструменту (для бібліотеки, реферативної служби), що дозволяє читачеві зрозуміти, чи варто йому читати або не читати повний текст.

У тексті анотації на англійській мові слід застосовувати термінологію, характерну для іноземних спеціальних текстів. Бажано уникати вживання термінів, які є прямою «калькою» українсько-чи російськомовних термінів. Необхідно дотримуватися єдності термінології в межах анотації.

8) текст статті;
9) список літератури на мові статті і в романському алфавіті (латиниці) (References) в такій якості, щоб ці посилання могли бути враховані при вивченні цитування публікацій авторів і журналів в наукометричних базах даних.

3. Вимоги до електронної версії:

1. Текст статті в форматі Word (не раніше версії 97) без використання стильової розмітки. Назва файлу повинна відповідати першим автором: напр., Ivanov.docx або Ivanov.doc.

2. Шрифт – Arial, розміром 9 pt, інтервал – одинарний.

3. Параметри сторінки 2,54 – 2,0 -1,8 – 1,8 – 0 – 1,7 – 1,7 (у порядку, зазначеному в опції: / файл / параметри сторінки / програма WinWord-97); відступи на початку абзацу – 0,5 см.

4. Для анотації та ключових слів – Шрифт Arial, розмір 8 pt, курсив, напівжирний.

5. Між ініціалом і прізвищем ставити нерозривний інтервал; ця вимога поширюється і на прізвища, які наводяться в основному тексті статті).

6. Кожне ключове слово або словосполучення відокремлюється від іншого крапкою з комою.

7. Перед / після назви статті та кожного її розділу – відступ в один рядок.

8. Посилання на ту чи іншу роботу повинні позначатися в тексті у квадратних дужках за порядковим номером цієї роботи в списку.

9. Кожну абревіатуру слід уводити в тексті в дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення, і тільки потім можна користуватися введеною абревіатурою.

10. Скорочення грошових, метричних, часових одиниць (грн, мл, км, год, хв, с тощо), а також скорочення млн, млрд писати без крапки. Між числом і скороченою назвою одиниці виміру величини слід ставити нерозривний інтервал.

4. Вимоги до рисунків:

а) в меню “Вставка” вибрати опцію “Об’єкт”;
б) у вікні, що з’явилося вибрати опцію “Рисунок Microsoft Word”;
в) у новому документі виконати операції вставки підготовленого рисунка і додавання за допомогою написів (Вставка напису або інструмент панелі “Малювання”) текстових елементів рисунка;
г) закрити рисунок.

Шрифт підписів рисунка – Arial, розмір – 8pt, напівжирний.

На всі рисунки давати посилання (Джерело :).

Незалежно від використовуваного додатка, коли ваш електронний варіант роботи буде завершено, будь ласка, використовуйте функцію “Зберегти як” або конвертуйте зображення в одному з таких форматів (зверніть увагу на дозвіл вимог креслень, півтонів, а також ліній / півтону).

Такі комбінації приведені нижче:

EPS: векторні рисунки. Вставити шрифт або зберегти текст як «графіка».

TIFF: Колір або відтінки сірого фотографії (півтони): завжди використовувати не менше 300 крапок на дюйм.

TIFF: Растрові креслення: використовувати мінімум 1000 крапок на дюйм.

TIFF: Комбінації растрових ліній / 1/2 тони (кольорових або монохромних): не менше 500 крапок на дюйм не потрібно.

Якщо ваш електронний варіант роботи створений в додатку Microsoft Office (Word, PowerPoint, Excel), то будь ласка, вкажіть «як є».

Переконайтеся, що кожен рисунок має під рисунком підпис. Підпис до них набраний окремо, не прив’язаний до фігури. Підпис має включати коротку назву (не на самому рисунку), а також опис ілюстрації. Необхідно пояснити всі символи та скорочення, використовувані на рисунку.

Будь ласка, не треба:

• Надсилати файли, які оптимізовані для екрану (наприклад, GIF, BMP, PICT, WPG), дозвіл занадто низький;
• Надсилати файли, які знаходяться в дуже низькому розширенні;
• Відправляти графіку, яка непропорційно велика.

5. Вимоги до таблиць:

1. Номер таблиці розташовується послідовно, відповідно до їх появи в тексті.

2. Схеми і таблиці повинні мати заголовки, розміщені над схемами або таблицями окремим абзацом тексту;

3. У примітках до таблиць вказати їх індекс малими літерами.

4. Обережно поставтеся до таблиць і стежте за тим, щоб дані, представлені в них, не дублювали результати, описані в самій статті.

5. На всі таблиці давати посилання (Джерело :).

6. Вимоги до списку літератури:

1) Бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел відповідно до стандарту “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис” (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006).
2) Список літератури складається в порядку посилань у тексті, має наскрізну нумерацію, Шрифт – Arial, розмір – 8pt.
3) Усі джерела повинні бути пронумеровані, кожен номер у списку літератури повинен відповідати лише одному джерелу.
4) У списку літератури прізвища та ініціали авторів подавати курсивом, ініціали ставити після прізвища.
5) Переконайтеся, що всі посилання, наведені в тексті, також присутні у списку літератури (і навпаки).
6) Не робіть посторінкових посилань, а подавайте їх у дужках безпосередньо в тексті. Джерела списку літератури подавати в тексті у квадратних дужках, наприклад [1], [1, 6], при цитуванні конкретні сторінки вказувати після номера джерела, наприклад: [1, с. 5], якщо вводиться в тих же квадратних дужках ще одне джерело, то його відокремлювати від попереднього джерела крапкою з комою (наприклад, [4, с. 5; 8, с. 10-11].
7) Всі цитати подавати мовою статті (незалежно від мови оригіналу) та обов’язково супроводжувати їх посиланнями на джерело і конкретну сторінку.
8) Неопубліковані результати особистих досліджень не рекомендується включати в списку літератури, але можуть бути згадані в тексті. Ці посилання, включені в список літератури, повинні слідувати стандартним стилем ведення журналу і повинні включати в себе замітку про дату публікації або “Неопубліковані результати” або “Особисте спілкування”.
9) Список використаних джерел повинен містити не менше 8 найменувань.

Пам’ятайте, що у всьому світі до списку використаних джерел висуваються високі вимоги. Стаття з представницьким списком літератури демонструє професійний кругозір і якісний рівень досліджень її авторів.

10) Редакція вітає наявність у списку використаних джерел посилань на статті зі збірнику наукових праць “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка”.

7. Оформлення списку літератури в романському алфавіті (латиниці) (References) повинно бути максимально прийнятним для міжнародних БД. Транслітерований список літератури, відповідно до вимог науково-метричної бази SCOPUS, є повним аналогом списку літератури і виконується на основі транслітерації мови оригіналу латиницею.

Для російсько (україно) мовних статей з журналів, збірників, конференцій можна порекомендувати, як мінімум, 3 варіанти структури бібліографічної посилання:

1. Автори (транслітерація), переклад назви статті на англійську мову, назва статті в транслітерованому варіанті в квадратних дужках, назва джерела (транслітерація), вихідні дані з позначеннями на англійській мові, або тільки цифрові.
2. Автори (транслітерація), переклад назви статті на англійську мову, назва джерела (транслітерація), вихідні дані, вказівку на мову статті в дужках.
3. Автори (транслітерація), назва джерела (транслітерація), вихідні дані, вказівку на мову статті в дужках.

У References абсолютно неприпустимо використовувати ГОСТ Бібліографічні посилання. Розділові знаки ГОСТу не зрозумілі конструкторам міжнародних баз даних. Зайві також слова «електронний ресурс», особливо якщо ці слова даються в транслітерації та багато іншого. Посилання на англомовні джерела не транслітеруються. Транслітерація української мови латиницею виконується на основі Постанова Кабінету міністрів України №55 від 27 січня 2010 р. Транслітерація російської мови латиницею виконується на основі міждержавного ГОСТ 7.79-2000 (ISO 9-95) “Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Правила транслитерации кирилловского письма латинским алфавитом”. Для формування списку літератури (усіх без винятку посилань) бажано використовувати Harvard – British Standard (бібліографічний стандарт): напр., структура бібліографічної посилання на статтю:

AUTHOR, A.A., AUTHOR, B.B. and AUTHOR, C.C., 2005. Title of article. Title of Journal, 10(2), pp. 49-53.

Детальніше: http://libweb.anglia.ac.uk/referencing/harvard.htm

8. Оформлення формул:

1. Всі формули набираються в редакторі формул Microsoft Office.

2. Шрифт і розмір формул:

2.1. Define Style:

• text – TnR
• function – TnR
• variable (italic – TnR (“галочка”)
• L.C.Greek – symbol
• UC.Greek – symbol
• Vector-matrix – TnR (bold) (“галочка”)
• Number – TnR

2.2. Define Size:

• Full – 10 pt
• Subscript / Superscript – 7 pt
• Sub-Subscript/Superscript – 5 pt
• (Symbol -11 pt
• Sub-Symbol – 10 pt

3. Розмітка символів в математичних формулах (стандартні вимоги):

Букви латинського алфавіту, що позначають фізичні величини, наводяться курсивом, літери грецького алфавіту – основним шрифтом. Однак позначення деяких величин подаються оснвоним шрифтом латинського алфавіту. До них, зокрема, відносяться позначення:

• чисел подібності – Bi (Біо), Ku (Кірпічова), Pe (Пекле), Re (Рейнолдса) та ін.;
• тригонометричних, гіперболічних, зворотних, кругових, зворотних гіперболічних функцій;
• температури в кельвінах (К) або в градусах Цельсія (оС), Фаренгейта (oF), Реомюр (0R);
• умовних математичних скорочень максимуму й мінімуму (max, min), значення величин (opt), постійності величини (const, idem), знаків меж (Lim, lim), десяткових, натуральних логарифмів з будь основою (lg, ln, log) і т.п.;
• хімічних елементів і сполук.

Статті, які не відповідають наведеним вимогам, не приймаються до розгляду.

Рукописи проходять незалежне рецензування з залученням провідних фахівців, за результатами якого редакційна колегія приймає рішення про доцільність публікації статей або необхідності їх доопрацювання авторами з урахуванням зауважень рецензентів.